В школі

Список вимог до вчителів від адміністрації шкіл або батьків, які не входять до посадових інструкцій, постійно розширюється. Серед найбільш розповсюджених: збір коштів і даних, написання наказів, допомога в організації шкільних заходів та прибирання території школи. Переважна більшість вчителів мовчать про свої права та виконують відповідні вимоги, аби уникнути конфліктів. Як освітяни можуть захисти себе — журналістка Ірина Гордієнко розпитала у співголови громадської організації “Батьки - SOS” Олени Парфьонової. Розмова відбулася у межах проєкту “ProГоворимо”.

“Моя донька потерпає від однокласника фізично та морально”. “Дітей нашого ліцею змушують носити шкільну форму”. “Підкажіть, будь ласка, чи може класний керівник забирати у всього класу мобільні телефони”. Подібними повідомленнями рясніють батьківські чати та профільні групи у соціальних мережах. На жаль, в українських школах порушують, навіть, базові потреби дітей: на уроках забороняють ходити в туалет або пити воду. Як батькам захистити школярів — журналістка Ірина Гордієнко розпитала у співголови громадської організації “Батьки - SOS” Олени Парфьонової. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

У школі діти вивчають англійську мову одинадцять років, проте далеко не всім учням вона дається легко. Сучасні батьки готові щомісяця віддавати чималі кошти за спеціальні курси чи індивідуальні заняття з репетитором, аби їхня дитина нарешті «заговорила». Чому ж попри чималі зусилля батьків та вчителів не всім дітям вдається вивчити англійську мову? І що робити тим, хто все ж прагне до цього?

Понад 90% батьків підтримують викладання сексуальної освіти у школі з 14 років. Втім, коли ми говоримо більш ранній вік, відсоток згоди батьків значно спадає. А дехто категорично проти розмов про секс у школі. Ми проаналізували десятки заперечень та вибрали п’ять головних міфів. А також - попросили фахівців їх прокоментувати.

Після створення в школі, на підставі заяви батьків, інклюзивного класу для повноцінного залучення дітей з особливими потребами до навчального процесу та дитячого колективу, вчителям і дітям з особливими освітніми потребами потрібна певна додаткова допомога. Саме для цього законодавство України передбачає роботу асистента вчителя та асистента дитини. 

Навіть якщо дитина навчається на відмінно та добре складе випускні іспити, це не гарантує їй безоплатне навчання в університеті. У будь-якому разі так було раніше, коли в Україні працювало лише два «освітні пакети» - бюджет і контракт. Якщо на певній спеціальності чи у якомусь виші просто не було бюджетних місць, навчання було повністю платним. Або якщо конкурс на безоплатні місця був дуже високим і їх забирали самі лише 200-бальники. Але все має змінитися після впровадження поправок до деяких законів України щодо фінансування вищої освіти.

Як організоване навчання у експериментальній школі-підземці та чому дехто з батьків побоявся віддати туди дітей, а тепер шкодує про це? Вчителька першокласників метрошколи Анна Нєєлова розповіла - як це, навчатися у метро.

Менше цукру та солі, більше фруктів, овочів та зелені, суворий підрахунок калорій та різноманіття страв – таким має бути оновлене меню українських школярів. Чи всім воно до вподоби? Що робити, якщо діти не хочуть їсти в школі, а батьки прагнуть змін? Як адаптувались до харчування за кордоном українські учні? Про все це та багато іншого редакція «Говоримо pro освіту» розпитала в школярів та їх батьків.

Як вчителям відстояти свої права та відмовитися від прибирання школи? Що покласти дитині до тривожного ланч-боксу в укриття? Та чи готові педагоги говорити з дітьми про секс? Команда журналістів та освітян громадської організації “Простір знань” запускають подкаст “ProГоворимо”. Він стане майданчиком для професійного спілкування та напрацювання якісних змін в освіті. Проєкт має допомогти захистити права вчителів та школярів.

Що таке статеве виховання 3-річних дітей? Коли з дітьми говорити про контрацептиви? Та чому сексуальна освіта - це передусім не про секс, а про безпеку? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” поставила ці запитання Христині Шабат – керівниці Центру гідності дитини Українського католицького університету

2024 рік принесе українській освіті чимало змін. Це реформа дошкільної освіти, новий формат національного мультипредметного тесту, подовження навчального року, суттєві нововведення для студентів та викладачів вищих навчальних закладів тощо. З якими думками та професійними очікуваннями новий рік почали українські педагоги – дізнавалась редакція «Говоримо pro освіту».

Хтось призвичаївся до онлайн-школи, комусь довелось звикати до життя й навчання в іншому місті або країні, дехто поєднує дві школи або змушений був обирати лиш одну освітню систему, щоб зменшити навантаження. Яким був рік навчання за кордоном, рік змін, пошуків та адаптації для український школярів? Про все це вони розповіли читачам «Говоримо pro освіту».

Новий очільник міністерства освіти, рестарт реформ, результати міжнародного тестування школярів-старшокласників та збільшення кількості студентів-чоловіків у вишах. Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” підбила підсумки року, що минає.

Українські заклади освіти працюють в режимі постійних повітряних тривог. В деяких прифронтових регіонах такі тривоги лунають так часто, що місцева влада вже почала обговорювати можливість навчання навіть під час ракетної небезпеки, аби дітям не доводилося вивчати навчальний матеріал самостійно. Втім, що повинно бути у пріоритеті – безпека дітей чи реалізація права дітей на освіту? І як діяти освітянам у випадку, якщо тривога почалась під час уроку? Відповідає юристка Людмила Логуш.

Вчитель з Вінниччини Тарас Ткачук, не маючи військового досвіду, приєднався до Збройних сил одразу після початку повномасштабного вторгнення. Служив у піхоті, копав окопи та писав підручник з української мови - просто на фронті. Як йому це вдалося та що мотивувало - розповів в інтерв’ю “ГОВОРИМО pro освіту”.

З якого віку діти можуть потрапити у ясельну групу? Що робити з нестачею місць у дитячих садочках? Та які зміни чекають на педагогів дошкілля? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” проаналізувала запропоновані владою зміни.

«Моя дитина не могла так вчинити», «А ми й не знали, що син має такі успіхи з математики», «Вона ніколи не говорила про проблеми з однокласниками» або ще багато іншого – чи завжди дорослі знають все про шкільне життя їх дітей? Іноді педагог потребує поради від батьків учня, а часом може й сам підказати щось важливе. Як налаштувати ефективне та зручне для всіх спілкування з батьками? Про це читачам «Говоримо pro освіту» розповіла психологиня Юлія Ульянова.

Навіщо вчителям розумітися на гендерних проблемах? Чому у 2023 році освітні підручники досі звинувачують жертву? Та що робити з дискримінацією у школах - на питання редакції “ГОВОРИМО pro освіту” відповідає народна депутатка, ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.

Багато країн світу, на жаль, мають у своїй історії воєнний досвід: Ізраїль, Сербія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Македонія та інші. Україна тепер стала однією з них. Звісно, збитки від дій агресора рахуватимемо вже після перемоги, а от про відновлення освітньої галузі варто замислитись уже сьогодні. І тут стане в пригоді напрацювання інших країні. Наша редакція розпитала вчительку історії зі спільноти Європейського центру Вергеланда Бояну Дуйковіч про те, як після війни відновлювалась Боснія і Герцеговина, як їх освітня система працює наразі та що закордонна колега радить українським вчителям уже сьогодні.

“Це катастрофа”, “провал”, “не читають”, “днями в гаджетах” - вже кілька днів підряд соцмережі рясніють “аналізом” результатів міжнародного дослідження PISA. Та чи не варто замість звинувачення дітей з'ясувати: що не так з українською освітою? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” попросила педагогів озвучити проблеми у школах, які могли вплинути на низькі показники українських учнів. Головною - прогнозовано - назвали війну. Але не тільки.