Без “морквинок” і “огірочків”. Як вдома і в школі говорити з дітьми про секс

10 січня 2024

Що таке статеве виховання 3-річних дітей? Коли з дітьми говорити про контрацептиви? Та чому сексуальна освіта - це передусім не про секс, а про безпеку? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” поставила ці запитання Христині Шабат – керівниці Центру гідності дитини Українського католицького університету

Без “морквинок” і “огірочків”. Як вдома і в школі говорити з дітьми про секс image

Основи сексуальної освіти вже вивчаються в школі - на предметах "Основи здоров’я", "Біологія", "Громадянська освіта" та на деяких факультативах у 6-7 класах, заявляють у Міністерстві освіти. Однак, говорити з дітьми про секс потрібно ще до школи, вважає Христина Шабат.

- Христино, з якого віку має початися сексуальне виховання для дітей вдома, і коли - в закладах освіти?

- В ідеалі, аби ця тема ніколи не стала несподіванкою. Тому що зараз це виглядає так: в 13-14 років або й значно пізніше вдома і у школі тільки починають порушувати цю тему. Тому, власне, дуже важливо говорити з дітьми про їхнє тіло змалечку. Спочатку це мають бути батьки, а вже з 4 років - такі розмови можуть вестися і в закладах освіти. Тобто діти вже мають розуміти, про що йдеться, приблизно усвідомлювати свої кордони, що їм подобається, що не подобається і так далі. Якщо ми говоримо про атмосферу в сім'ї, тут дуже важливо вже з малого не підміняти поняття, говорити з дітьми, як є.  

- Давайте трохи конкретизуємо, значить, ми не говоримо хлопчику у 2-3 роки, наприклад, “те, що в тебе в трусиках”, а говоримо пеніс.

- Так, ніяких  “морквинок”, “огірочків” і так далі. Ми говоримо пеніс і вульва, говоримо приватні частини. Здається, що це ніби не сексуальна освіта, а звичайна розмова, але дуже важливо від раннього віку називати частини тіла своїми іменами. А також - самим не доторкатися до приватних частин тіла дитини, не запитавши її. 

фото з особистого архіву Христини Шабат

Ось тоді   ці теми ніби поступово нашаровується. Я завжди жартую, що є тест Тарасом Шевченком, якщо будь-кого запитати, чи ви знаєте, коли народився і помер Шевченко, то всі вам скажуть: 9 і 10 березня, тому що кожного року ми вчимо Шевченка в школі. Але ми запитаємо щось про  Валер'яна Підмогильного, якого в школі проходять один раз, то мало хто пригадає  факти з його біографії. 

Тому важливо кожного року проговорювати теми приватності, теми безпеки і постійно їх нашаровувати, щоб коли дитина виростає, вона мала цю базу і пам'ятала її, а не згадувала, що колись в 6 класі до нас приходили дистриб'ютори гігієнічних прокладок і розказали щось там про місячні.

- Якщо поділити на певні періоди - наприклад, дошкільний вік, молодший шкільний, середній, підлітковий/старші класи - як в ці різні періоди потрібно говорити з дитиною? 

- Найперше, хочу зазначити і акцентувати на такому. Ми не можемо просто так взяти і впровадити сексуально освіту просто щоб вона була.  Держава має дослідити, проаналізувати і зрозуміти, яку проблему ми хочемо вирішити. Чи це підліткова вагітність? Можливо, ранні шлюби? Можливо, зменшити кількість розлучень через підвищення віку шлюбу. А, можливо, проблемою є те, що діти не розуміють, що НІ означає НІ, як ми це побачили по скандалах з підлітками в Закарпатті чи в Києві? Це критично важливо, розуміти що вирішуємо і чим будемо міряти ефективність. Ми не можемо просто сказати о, класна ідея, давайте робимо. Тепер про що з дітьми говорити, бо звісно ж має бути база і вже до неї додаткові акценти.

Якщо ми говоримо про дошкільний вік, тобто про дітей до 6 років, тут ми називаємо частини тіла своїми іменами і вчимо дітей правилам, які ніколи не можна порушувати. Ці правила стосуються передусім сексуальної безпеки - так зване “правило купальника”, тобто, пояснюємо, що чужі люди нізащо не можуть торкатися частин тіла, які ми зазвичай прикриваємо купальником, приватні частини тіла нікому не показуємо. 

Наступне правило - це вміти розрізняти приємні і неприємні дотики і говорити стоп, коли тобі неприємно. А якщо хтось порушує ці правила дитина має знати відпрацьований алгоритм, як про це треба сказати дорослому, який тобі допоможе. 

Також діти дошкільного віку мають знати, чим відрізняються хлопчики і дівчатка, а також - звідки беруться діти. Базово - що для цього мама і тато мають любити один одного і від любові народжуються діти - глибших знань у цьому віці вони не потребують, бо просто не зможуть їх усвідомити. 

Коли ми переходимо в молодший шкільний вік основна база залишається та сама. Дитина молодшого шкільного віку повинна мати знання про репродукцію, а також знати, що таке секс - це не мають бути детальні пояснення, але ми вже не уникаємо цих термінів.

До слова, цікава історія. Ми перед повномасштабною війною встигли зробити дослідження, яке називається “Сексуальне насилля: від усвідомлення до захисту” [Проєкт Дослідницької агенції Fama на замовлення та у співпраці із Центром гідності дитини Українського католицького університету]. Там ми поставили запитання, коли ви вперше дізналися про секс, і люди різного віку (а ми опитували людей 16-55 років) сказали, що вони дізналися про секс у віці між 9 і 13 років. Отже, це молодший та середній шкільний вік. А коли ми запитали, звідки ви про це дізналися, то більшість сказала: від друзів. 

Згідно з дослідженнями, діти дізнаються про секс у 9-13 років. В цьому ж віці вони можуть подивитися порнографію. Фото: freepik

Ми не можемо виправити статистику, закрити дітям вуха, виключити інтернетом і так далі. Ми маємо усвідомлювати, що діти в молодшому шкільному віці не тільки вперше дізнаються про секс, а ще вперше можуть побачити  порнографію - випадково чи навмисно. І тут вони з компетентного джерела мають дізнатися, що порнографія - це постановочний фільм, що в житті так не буває, і що цей контент для дорослих. А секс - це має бути контакт людей, які люблять один одного. Звичайно, тут важливо розуміти, що є різні діти, і для кожної дитини є свій час і спосіб, аби подати таку інформацію.

Зазвичай, діти питають, але вони це не обов'язково прямі запитання: мамо, що таке секс? або мамо, чи ви займаєтеся з татом сексом? Наприклад, моя донька мене питала чи можуть двоє дівчат мати дитину - це якраз було в машині, знаєте, так найкраще з дітьми говорити, бо ви не дивитесь один одному в очі і розмова виходить невимушена, ніхто не червоніє - тож, я їй пояснила тоді, як з'являються діти і чому двоє дівчат фізично не можуть мати дитину.

Середній шкільний вік. В цей час у дітей можуть бути перші закоханості або й перші стосунки. Тут треба пояснювати, що таке здорові стосунки, а що - ні. Які небезпеки можуть бути в інтернеті, що робити, якщо тобі скидають небажані зображення. Що зробити, якщо ти скинув свої зображення випадково і хтось тебе шантажує. До кого звертатися. Як змінюється твоє тіло, як ти будеш виглядати, чому прищі це нормально, чому з'являється волосся на тілі.

Саме час поговорити з дітьми про контрацепцію. Є таке правило говоримо за 2 роки до. Це стосується будь-якого етапу статевого дозрівання. Адже ми почуваємося психічно безпечніше, коли ми попереджені, коли наш стрес є контрольований. Це, умовно, і про запасну прокладку в рюкзаку. 

Коли діти заходять в підлітковий вік, батьки перестають для них бути авторитетними. Тут класно з дітьми говорити в форматі дебатів і діалогів.  Тобто, ми не говоримо, наприклад, що довгострокові стосунки це добре, а короткострокові - це погано, ми запитуємо їхню думку, або ж в закладах освіти - робимо з дітьми дебати, розділяючи їх на 2 команди, де вони захищають свої позиції. Дуже важливо, щоб діти в підлітковому віці - до 16-18 років - вже самі приймали правильні рішення. 

Варто обговорювати і духовний аспект стосунків. Але не казати дітям, як правильно, як неправильно, а розповідати - як буває, щоб дитина сама ухвалила рішення, зважаючи на ризики. 

- Як це все потрібно запроваджувати в системі освіти? Адже зрозуміло, що не вийде сказати: давайте від завтрашнього дня одразу розпочнемо сексуальне виховання починаючи з дошкільної освіти. Які перші кроки? 

- Так, є дуже багато різних аспектів. Тому що ми маємо одночасно навчити і вчителів, і батьків, і дітей. Установи, яка відповідає за навчання батьків, немає. Щодо вчителів - очевидно, що в них би мав бути якийсь інтегрований курс з безпеки дитини, її правах і так далі. 

Можливо, є сенс діяти через соцпедагогів і психологів. Можливо, вийшло б працювати через застосунки типу “Мрії”. Ми б точно мали почати з безпеки і кодексу поведінки вчителя і дитини, якийсь базовий тренінг для вчителів на початку року, як з дітьми можна поводитись, а як не ок. 

А далі, напевно, ми би мали якось нашаровувати ці знання вже через предмети, наприклад, “Я досліджую світ” або ж окремим предметом. Це відкрите питання, тому що, якщо для дошкільнят може бути достатньо 7-8 занять протягом року, то чим старша школа, тим більше з нею потрібно говорити на тему сексуального дозрівання. 

Читайте також

Хлопчики - багатозадачні, а дівчата мають варити борщі. Інна Совсун про гендерні стереотипи в освіті

Навіщо вчителям розумітися на гендерних проблемах? Чому у 2023 році освітні підручники досі звинувачують жертву? Та що робити з дискримінацією у школах - на питання редакції “ГОВОРИМО pro освіту” відповідає народна депутатка, ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.

- Не всі батьки підтримують ідею запровадження сексуальної освіти у школах - передусім, через різні розповсюджені міфи та стереотипи. Як із цим бути? 

- Насправді, те, що батьки не готові - також міф. У рамках наших досліджень ми запитували людей, чи потрібна в школах сексуальна освіта, і ми отримали просто фантастичні цифри. 80% кажуть, що потрібна вже від 9 років, а 92% - від 14 років. 

Щодо тих, хто все ж таки проти. Якщо ми подивимося на статистику, наприклад, абортів, то побачимо, що в Східній Європі їх значно більше, ніж в Західній. Тому що в Східній Європі немає сексуальної освіти і діти не регулюють своє статеве життя, вони просто не знають, як це робити. Я думаю, що з такими людьми треба говорити мовою цифр, бо вона є найбільш зрозумілою. 4% дорослих людей в Україні пережили зґвалтування у віці до 18 років - це кожен 25-й. Ґвалтівниками часто можуть бути старші брати або сестри, тому що вони не знають, що це не нормально. Вони бачать щось у фільмах, хочуть спробувати - на кому? - на молодшому, на слабшому. Дуже часто це родичі або друзі, яких дитина добре знає, а батьки просто не можуть побачити червоні прапорці, та й сама дитина не знає, як сигналізувати про небезпеку. Тобто ми говоримо, що сексуальна освіта - це передусім про безпеку вашої дитини.



author Дарія Гордійко

Дарія Гордійко

редакторка порталу

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024