Як організоване навчання у експериментальній школі-підземці та чому дехто з батьків побоявся віддати туди дітей, а тепер шкодує про це? Вчителька першокласників метрошколи Анна Нєєлова розповіла - як це, навчатися у метро.

Що таке статеве виховання 3-річних дітей? Коли з дітьми говорити про контрацептиви? Та чому сексуальна освіта - це передусім не про секс, а про безпеку? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” поставила ці запитання Христині Шабат – керівниці Центру гідності дитини Українського католицького університету

Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” вирішила нагадати нашим читачам про найкращі матеріали року. Ми створили десятки аналітичних статей, інтерв'ю, вебінарів, стежили за всіма новинами в галузі освіти. Пригадаймо разом, що було цього року.

Чому українці дедалі частіше змінюють святкові традиції і що радять психологи, якщо в родині вирішили “забути” про Діда Мороза.

Новий очільник міністерства освіти, рестарт реформ, результати міжнародного тестування школярів-старшокласників та збільшення кількості студентів-чоловіків у вишах. Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” підбила підсумки року, що минає.

Вчитель з Вінниччини Тарас Ткачук, не маючи військового досвіду, приєднався до Збройних сил одразу після початку повномасштабного вторгнення. Служив у піхоті, копав окопи та писав підручник з української мови - просто на фронті. Як йому це вдалося та що мотивувало - розповів в інтерв’ю “ГОВОРИМО pro освіту”.

З якого віку діти можуть потрапити у ясельну групу? Що робити з нестачею місць у дитячих садочках? Та які зміни чекають на педагогів дошкілля? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” проаналізувала запропоновані владою зміни.

Навіщо вчителям розумітися на гендерних проблемах? Чому у 2023 році освітні підручники досі звинувачують жертву? Та що робити з дискримінацією у школах - на питання редакції “ГОВОРИМО pro освіту” відповідає народна депутатка, ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.

“Це катастрофа”, “провал”, “не читають”, “днями в гаджетах” - вже кілька днів підряд соцмережі рясніють “аналізом” результатів міжнародного дослідження PISA. Та чи не варто замість звинувачення дітей з'ясувати: що не так з українською освітою? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” попросила педагогів озвучити проблеми у школах, які могли вплинути на низькі показники українських учнів. Головною - прогнозовано - назвали війну. Але не тільки.

В українських школярів за чотири роки значно погіршилися навички читання, а ледь більше половини учнів знають математику на базовому рівні. Когось такі результати міжнародного дослідження PISA шокували, а для когось - виявилися очікуваними: експерти озвучують різні думки - від “катастрофа в освіті” до “добре, що це дослідження взагалі відбулося”

Як батькам не перестаратися із бажанням дати дитині якнайбільше? Чому додаткові заняття - не завжди добре? Та кому і коли насправді потрібен репетитор. Редакція ГОВОРИМО pro освіту зібрала думки батьків, вчителів і психолога.

“У нас велика школа, є два психологи, і вони постійно говорять нам: заходьте, діліться своїми проблемами. Але ми розуміємо - у нас багато діток-переселенців, травмованих діток, які були окупованих територіях, і ці тривоги, обстріли. У них просто не вистачить на нас часу!” - вчителька початкових класів Таліна Коробчук не приховує: педагогам теж потрібні психологи.

Глобально, система освіти в Україні не зазнавала суттєвих змін аж від радянських часів. Реформи почалися з 2017 року, коли діти, що йшли до школи, почали навчатися за програмою нової української школи (НУШ). Наступний великий етап - реформа старшої школи: вона має стати трирічною і профільною. Чи правда, що у школах закриватимуть 10-11 класи? Що робити дітям з великих громад, де до ліцею буде важко дістатися? І чому б не лишити все, як є? Відповідають експерти-освітяни.

Номінант премії Global teacher prize 2023 про підхід до дітей, TikTok, суржик та Ірину Фаріон

“Пушкінопад” у школах відбувся рік тому - твори російських письменників вилучили з програми зарубіжної літератури. Ким замінили Достоєвського і Ахматову та чи ностальгують вчителі за російськими класиками? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” з’ясувала, які ще зміни плануються в шкільному курсі із зарубіжної літератури.

Попри складнощі з вивченням мови, українські діти в Німеччині здебільшого добре адаптувалися у школах. Багато хто з них розглядає шкільне навчання як шанс потрапити до університетів країни з найсильнішою економікою у Європі. Та чи завжди “німецька освіта” є синонімом “якості”? Батьки та вчителі розповіли редакції “Говоримо pro освіту” про те, як виглядають школи в Німеччині зсередини. І це - не лише “плюси”.

У перші місяці повномасштабної війни українські діти, які опинилися в чужих країнах, були дезорієнтовані - зі зрозумілих причин. Більшість дітей адаптувалися впродовж кількох місяців. Проте пройшло понад півтора року, а частина школярів так і не прийняла своє нове оточення. Що робити, щоб допомогти дитині та які ризики може нести постійний стрес та непорозуміння з однолітками?

У Верховній Раді пропонують зміни до законодавства про мобілізацію, що стосуватимуться студентів. Причина у напливі вступників-чоловіків у вищих навчальних закладах - їх кількість у 2022 році збільшилася на 82% порівняно з 2021-м. Як парламент і самі виші намагаються боротися з тими, хто отримав студентський квиток, аби не потрапити на фронт? І чому - не все так однозначно?

Від неділі 15 жовтня Міністерство освіти Ізраїля розпорядилося відновити уроки в усіх школах. Країну умовно розділили на три зони: у червоній (райони прилеглі до Сектора Гази, узбережжя Середземного моря) навчання можливе лише онлайн, у жовтій зоні (центр і північ країни) - діти можуть ходити до школи, якщо у ній є бомбосховища, а в зеленій зоні (крайній південь і південний схід) - навчання проводиться без особливих обмежень. Втім деякі школи уроки не переривали взагалі. За погодженням з Міністерством освіти та Управлінням тилу окремим закладам дозволили проводити дистанційне навчання вже з 8 жовтня - тобто на наступний день після масованної атаки ХАМАС на Ізраїль.

Зі шкіл роблять катівні та штаби окупантів, вчителів тримають “на підвалі”, а діти підпільно навчаються в українській школі онлайн. Це будні шкіл на окупованих територіях. Тим, хто зміг виїхати, “пощастило” більше, але й їхнє життя ще не скоро можна буде назвати нормальним: навчальні заклади зруйновані, а дистанційна освіта - нестабільна через перебої зі світлом та зв'язком.