Понад півтора роки повномасштабної війни, постійні загрози обстрілів, тривоги та ще й відповідальність за цілий клас дітей - шкільні вчителі сьогодні перебувають під подвійним стресовим навантаженням. Чи отримують педагоги реальну, а не декларативну психологічну допомогу? Та з якими питаннями вчителі можуть звернутися до шкільного психолога?
Громадське об'єднання “Простір знань” провело дослідження методом фокус-групи*, щоб проаналізувати досвід співпраці з психологами жінок-освітянок, що працюють у державних школах. Виявилося - не все так погано, але частково психологічної підтримки педагогам не вистачає.
“Класно було б проводити психологічні тренінги з освітянами”
Як показало дослідження “Простору знань” 72% опитаних освітян мали можливість отримувати психологічну консультацію і всі респонденти сказали, що могли за бажанням брати участь у психологічних тренінгах.
Таліна Коробчук, вчителька молодших класів київської 285-ї школи, розповідає, щонайменше раз на місяць має приватні консультації з психологом. Навантажувати шкільних психологів вона не готова - каже, у них і так забагато роботи з дітьми. Та добре було б, якби для педагогів виділяли окремих спеціалістів:
“Класно було б ще проводити психологічні тренінги з освітянами, тобто відновлювати їхню силу, їхню життєстійкість, стресостійкість через різні прийоми, методики, певне рефлексування після робочого тижня або 2 тижнів, робити такі зустрічі з метою психологічні підтримки освітян”.
Читайте також
“Я поруч з тобою”. Як педагогу допомогти дитині в стресовій ситуації: практичні поради психолога
Дитина плаче під час уроку, влаштовує істерику чи ставить незручні запитання. Що робити вчителю? Яку підтримку надати учневі та як впоратися зі своїм стресом? Відповіді дає шкільна психологиня та арттерапевтка Юлія Ульянова.
“Коли оголошують повітряну тривогу під час уроків, перебуваю в напруженні через дітей”
Найбільше на психологічний стан вчителів впливає відповідальність за дітей під час війни, вважає Руслана Косовець, вчителька початкових класів 30-ї школи Чернігова:
“У мене перший клас і у нас лише 4 уроки, тобто, вони у школі до 11:00. Наче й небагато часу, але все одно ці 3 години я переживаю, щоб діти були у безпеці. Хоча ми розуміємо, що від нас мало чого залежить. І якщо оголошують повітряну небезпеку під час уроків, я весь час, поки триває тривога, перебуваю в напруженні через дітей. Звісно, я відкидаю всі тривожні думки, бо маю зібрати всіх учнів, відвести їх в укриття, перерахувати і тільки після цього можна трохи видихнути”.
Найбільше на роботу освітян впливають такі стресові ситуації, як повітряні тривоги, емоційне вигорання та невизначеність, свідчать результати дослідження “Простору знань”.
А ось впоратися з емоційними навантаженнями педагогам допомагають хобі, спілкування з друзями та фізична активність.
“У моменти тривог і обстрілів, коли стає дуже страшно, я просто думаю про те, що треба цінувати те, що є. І коли мені важко я завжди дотримуюсь одних правил: гарний сон і правильне харчування. Тобто це те, звідки я завжди можу отримати енергію, просто виспатись та поїсти корисної і смачної їжі. Так я відновлюю ресурс”, - розповідає вчителька однієї зі столичних приватних шкіл Яніна Максимейко.
“Навіть не знаю, чи пішла б до шкільного психолога з особистою проблемою”
Більшість освітян зазначають, школи забезпечують їх психологічною підтримкою. Однак, як показує дослідження, 70% педагогів кажуть - така підтримка спрямована переважно на роботу з дітьми, а не на вирішення особистих питань.
Анастасія Видерко працює вчителем хімії та біології у двох школах Луцька - приватній та державній. Каже, що браку психологічної допомоги не відчуває:
“Я зверталася до психологів в школах, де працюю. Зазвичай - із питань, пов'язаних з учнями, коли на когось потрібно звернути увагу. З особистими проблемами я до шкільних психологів не ходила, але якби виникла така потреба, - навіть не знаю - мабуть, пішла б до того, що у приватній школі. Але це просто тому, що мені здається, він би більше підійшов. Адже не кожен психолог вам може підійти”.
Анастасія пригадує, в якийсь момент після початку повномасштабної війни відчула емоційне вигорання, але тоді до психолога не звернулася, а своє відновлення знайшла у спілкуванні з дітьми.
“Щоб давати учням підтримку - потрібно мати ресурс”. Коментар психолога
Під час війни окрім звичайного емоційного навантаження шкільного життя додається незмінний стан високої тривоги, каже психологиня, арттерапевтка та модераторка дослідження “Простору знань” Юлія Ульянова:
“Безсонні ночі, перебування у бомбосховищі, погані новини, невизначеність майбутнього та інший жах війни наповнюють фізичною та емоційною втомою. А щоб давати учням підтримку - потрібно мати ресурс. Разом з тим, діти зараз потребують більше уваги. Оскільки з одного боку зміна стилю і обставин життя, пережитий стресовий досвід, часто "відсутність" батьків, члени сім'ї на фронті, а з іншого боку природній розвиток, навчання та мрії. Тому психологічна підтримка вкрай необхідна вчителям для формування відносної емоційної стабільності та можливості балансувати”.
З повним тестом дослідження можна ознайомитися тут.
*Дослідження “Посилення психологічної підтримки освітян у державних школах” проводилося Громадським об'єднанням “Простір знань” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні й фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН. Метод дослідження: фокус-група. Форма: обговорення з респондентами в онлайн-форматі за допомогою відкритих та закритих запитань. Участь у дослідженні взяли 11 жінок-освітянок з різних регіонів України віком від 25 до 50 років.
.png)
