Психолог для вчителя: як долати стрес під час війни

27 листопада 2023

“У нас велика школа, є два психологи, і вони постійно говорять нам: заходьте, діліться своїми проблемами. Але ми розуміємо - у нас багато діток-переселенців, травмованих діток, які були окупованих територіях, і ці тривоги, обстріли. У них просто не вистачить на нас часу!” - вчителька початкових класів Таліна Коробчук не приховує: педагогам теж потрібні психологи.

Психолог для вчителя: як долати стрес під час війни image

Понад півтора роки повномасштабної війни,  постійні загрози обстрілів, тривоги та ще й відповідальність за цілий клас дітей - шкільні вчителі сьогодні перебувають під подвійним стресовим навантаженням. Чи отримують педагоги реальну, а не декларативну психологічну допомогу? Та з якими питаннями вчителі можуть звернутися до шкільного психолога?

Громадське об'єднання “Простір знань” провело дослідження методом фокус-групи*, щоб проаналізувати досвід співпраці з психологами жінок-освітянок, що працюють у державних школах. Виявилося - не все так погано, але частково психологічної підтримки педагогам не вистачає. 

“Класно було б проводити психологічні тренінги з освітянами”

Як показало дослідження “Простору знань” 72% опитаних освітян мали можливість отримувати психологічну консультацію і всі респонденти сказали, що могли за бажанням брати участь у психологічних тренінгах. 

вчитель молодших класів
Вчителька Таліна Коробчук хотіла б більше психолонічних тренінгів для освітян

Таліна Коробчук, вчителька молодших класів київської 285-ї школи, розповідає, щонайменше раз на місяць має приватні консультації з психологом. Навантажувати шкільних психологів вона не готова - каже, у них і так забагато роботи з дітьми. Та добре було б, якби для педагогів виділяли окремих спеціалістів:

“Класно було б ще проводити психологічні тренінги з освітянами, тобто відновлювати їхню силу, їхню життєстійкість, стресостійкість через різні прийоми, методики, певне рефлексування після робочого тижня або 2 тижнів, робити такі зустрічі з метою психологічні підтримки освітян”.

Читайте також

“Я поруч з тобою”. Як педагогу допомогти дитині в стресовій ситуації: практичні поради психолога

Дитина плаче під час уроку, влаштовує істерику чи ставить незручні запитання. Що робити вчителю? Яку підтримку надати учневі та як впоратися зі своїм стресом? Відповіді дає шкільна психологиня та арттерапевтка Юлія Ульянова.

“Коли оголошують повітряну тривогу під час уроків, перебуваю в напруженні через дітей”   

Найбільше на психологічний стан вчителів впливає відповідальність за дітей під час війни, вважає Руслана Косовець, вчителька початкових класів 30-ї школи Чернігова

“У мене перший клас і у нас лише 4 уроки, тобто, вони у школі до 11:00. Наче й небагато часу, але все одно ці 3 години я переживаю, щоб діти були у безпеці. Хоча ми розуміємо, що від нас мало чого залежить. І якщо оголошують повітряну небезпеку під час уроків, я весь час, поки триває тривога, перебуваю в напруженні через дітей. Звісно, я відкидаю всі тривожні думки, бо маю зібрати всіх учнів, відвести їх в укриття, перерахувати і тільки після цього можна трохи видихнути”.

Найбільше на роботу освітян впливають такі стресові ситуації, як повітряні тривоги, емоційне вигорання та невизначеність, свідчать результати дослідження “Простору знань”.

психологічна підтримка вчителів
Дослідження “Посилення психологічної підтримки освітян у державних школах” ГО “Простір знань”

А ось впоратися з емоційними навантаженнями педагогам допомагають хобі, спілкування з друзями та фізична активність. 

“У моменти тривог і обстрілів, коли стає дуже страшно, я просто думаю про те, що треба цінувати те, що є. І коли мені важко я завжди дотримуюсь одних правил: гарний сон і правильне харчування. Тобто це те, звідки я завжди можу отримати енергію, просто виспатись та поїсти корисної і смачної їжі. Так я відновлюю ресурс”, - розповідає вчителька однієї зі столичних приватних шкіл Яніна Максимейко

“Навіть не знаю, чи пішла б до шкільного психолога з особистою проблемою”

Більшість освітян зазначають, школи забезпечують їх психологічною підтримкою. Однак, як показує дослідження, 70% педагогів кажуть - така підтримка спрямована переважно на роботу з дітьми, а не на вирішення особистих питань.

психологічна підтримка вчителів
Дослідження “Посилення психологічної підтримки освітян у державних школах” ГО “Простір знань”

Анастасія Видерко працює вчителем хімії та біології у двох школах Луцька - приватній та державній. Каже, що браку психологічної допомоги не відчуває:

“Я зверталася до психологів в школах, де працюю. Зазвичай - із питань, пов'язаних з учнями, коли на когось потрібно звернути увагу. З особистими проблемами я до шкільних психологів не ходила, але якби виникла така потреба, - навіть не знаю - мабуть, пішла б до того, що у приватній школі. Але це просто тому, що мені здається, він би більше підійшов. Адже не кожен психолог вам може підійти”.

вчителька хімії
Анастасія Видерко ще не зверталася до шкільного психолога з особистих питань

Анастасія пригадує, в якийсь момент після початку повномасштабної війни відчула емоційне вигорання, але тоді до психолога не звернулася, а своє відновлення знайшла у спілкуванні з дітьми.

“Щоб давати учням підтримку - потрібно мати ресурс”. Коментар психолога 

Під час війни окрім звичайного емоційного навантаження шкільного життя додається незмінний стан високої тривоги, каже психологиня, арттерапевтка та модераторка дослідження “Простору знань” Юлія Ульянова:

“Безсонні ночі, перебування у бомбосховищі, погані новини, невизначеність майбутнього та інший жах війни наповнюють фізичною та емоційною втомою.  А щоб давати учням підтримку - потрібно мати ресурс. Разом з тим, діти зараз потребують більше уваги. Оскільки з одного боку зміна стилю і обставин життя,  пережитий стресовий досвід,  часто "відсутність" батьків, члени сім'ї на фронті, а з іншого боку природній розвиток, навчання та мрії. Тому психологічна підтримка вкрай необхідна вчителям для формування відносної емоційної стабільності та можливості балансувати”.

З повним тестом дослідження можна ознайомитися тут.

*Дослідження “Посилення психологічної підтримки освітян у державних школах” проводилося Громадським об'єднанням “Простір знань” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні й фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН. Метод дослідження: фокус-група. Форма: обговорення з респондентами в онлайн-форматі за допомогою відкритих та закритих запитань. Участь у дослідженні взяли 11 жінок-освітянок з різних регіонів України віком від 25 до 50 років. 



author Дарія Гордійко

Дарія Гордійко

редакторка порталу

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого