Кімнати-бомбосховища, тренінги з безпеки і віра в Залізний купол: ізраїльські школи під час війни

17 жовтня 2023

Від неділі 15 жовтня Міністерство освіти Ізраїля розпорядилося відновити уроки в усіх школах. Країну умовно розділили на три зони: у червоній (райони прилеглі до Сектора Гази, узбережжя Середземного моря) навчання можливе лише онлайн, у жовтій зоні (центр і північ країни) - діти можуть ходити до школи, якщо у ній є бомбосховища, а в зеленій зоні (крайній південь і південний схід) - навчання проводиться без особливих обмежень. Втім деякі школи уроки не переривали взагалі. За погодженням з Міністерством освіти та Управлінням тилу окремим закладам дозволили проводити дистанційне навчання вже з 8 жовтня - тобто на наступний день після масованної атаки ХАМАС на Ізраїль.

Кімнати-бомбосховища, тренінги з безпеки і віра в Залізний купол: ізраїльські школи під час війни image
використано фото Катерини Трушик (www.facebook.com/Katerintru)

Відповідно до рекомендацій ізраїльського Управління тилом, неповнолітні не можуть відходити далеко від дому чи від приміщень, де є бомбосховища. Тому фактично діти зараз не мають змоги вільно пересуватися вулицями. Редакція “Говоримо pro освіту” поговорила з українцями в Ізраїлі про те, як зараз проходить навчання в умовах війни.

“Дочка ще добре пам'ятає окупацію в Бучі, де загинули сусіди, друзі. А тепер війна тут…”
Вікторія Друзенко quote

Вікторія Друзенкомама двох школярок, м.Єрусалим

До Ізраїлю ми приїхали у кінці березня 2022 року. Ми виїжджали з Бучі під час окупації і діти пам'ятають, що таке обстріли і сирени, ще з того часу. У нас троє дівчат: старша - вже повнолітня, а дві молодші - 11 і 16 років - ходять до школи. 

Зараз живемо в Єрусалимі і оскільки тут сирени бувають вкрай рідко - бо це місто трьох релігій, тут багато різних святинь - то думали, що тут нам буде спокійно. З початком гострої фази війни в Ізраїлі сигнали небезпеки почали вмикати і тут. Діти їх важко сприймають психологічно, особливо Софія, якій 16-ть, бо вона все пам’ятає ще з Бучі, вона читала новини, як все відбувалося в Україні, де загинули сусіди, друзі. А тепер війна тут… Перші дні діти навіть за двері боялися виходити, тільки під час сирени бігли в укриття. 

Для мене було трошки дивно, що навчання в школах, в які ходять мої діти, взагалі не переривається. Вже 8 числа у дітей були онлайн-уроки. Нам надіслали всі лінки для навчання, розклад. У молодшої доньки по 3 уроки в день - математика, іврит, англійська - тобто їх не навантажують. А от у старшої повноцінне інтенсивне навчання і навіть домашні завдання є. 

Якщо порівняти з дистанційним навчанням в Україні, то великої різниці немає. Дуже все залежить від дитини, чи готова вона самостійно навчатися. 

“Діти в Ізраїлі звикли жити в умовах війни. Вони змалечку знають, що таке сирени і бомбосховища, і не панікують”
Олександра Кріспін quote

Олександра Кріспінмама двох дітей, м. Реховот

Перший тиждень ізраїльські школи не працювали. Вчителі подзвонили дітям, намагалися їх підтримати. Наша вчителька прислала дітям відео з Youtube як зробити ляльку - просто для того, щоб вони заспокоїлися.

З неділі у дітей почалися уроки в зумі. Цей формат у нас уже налагоджений, ще з часів ковіду. Але я знаю, що не всі батьки і діти можуть впоратися з дистанційним навчанням. Я своїх дітей контролюю, у них, скажімо так, виховання наполовину українське, тому вони знають, що таке дисципліна. Але загалом вчителям в Ізраїлі дуже важко, особливо під час онлайн-навчання. Діти можуть відключити камеру і звук і просто піти гратися. В родинах, де батьки працюють, або є по четверо діток дуже важко проконтролювати кожного. 

Практично в кожному будинку в Ізраїлі у квартирах є кімнати-бомбосховища - тому під час атак діти там навчаються, переривати онлайн-урок немає сенсу.

ізраїльські діти
Діти Олександри Кріспін виховуються за українсько-ізраїльськими принципами

Моїй доньці Лії 9 років, синові Аріелю - 6,5. Вони громадяни Ізраїлю, народилися тут. Треба розуміти, що діти в Ізраїлі звикли жити в умовах війни. Вони змалечку знають, що таке сирени і бомбосховища і, якщо батьки до цього ставляться спокійно, не панікують, то і діти сприймають всі ці події без паніки. Ми живемо в центральній частині Ізраїлю, містечко Реховот недалеко від Тель-Авіва, обстріли тут бувають, але ми почуваємося більш-менш стабільно.

“Головна мета педагогів зараз - це не оцінки і нові знання. Ми маємо показати, що в країні єдність, а наша армія нас захищає, а отже можна повертатися до навчання”
Тетяна Праволюбова quote

Тетяна Праволюбовазавуч старшої школи, м. Адаса Наурім

Я працюю в ізраїльській школі майже 24 роки. Для нас це не нова ситуація, для дітей постійно проводяться тренінги, вони знають, що за одну хвилину треба добігти до бомбосховища. Ми і для дітей-біженців з України - а таких у нас 60 - цього року проводили тренінги. 

Наша школа в жовтій зоні і, оскільки ми маємо бомбосховища, то відновили навчання з цієї неділі. Хоч ми теоретично є в радіусі польоту ракет, до нас нічого не долітає, зазвичай ми чуємо тільки звук - як спрацьовує Залізний купол. 

бомбосховище в Ізраїлі
Бомбосховище в ізраїльській школі. Фото Тетяни Праволюбової

Наша школа має кампус, в якому учні живуть, але зараз багатьох дітей батьки забрали додому. Тому уроки проводимо двома способами - дистанційно і очно. Міністерство освіти відкрило для нас всі навчальні платформи безкоштовно і зараз у нас вже технічно все більш злагоджено працює, ніж, наприклад, з початком коронавірусу, і діти спокійно підключаються.

Але, звичайно, найголовніше зараз - це не оцінки з математики і біології. Найголовніше - це заспокоїти, це показати, що в країні єдність, що нас морально підтримують інші країни. І що наша армія нас захищає на всіх кордонах, а отже можна повертатися до навчання. 

author Дарія Гордійко

Дарія Гордійко

редакторка порталу

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого