“Ми просто не довіряємо дітям”. Війна і ще 4 причини “незадовільних” результатів тестування PISA

10 грудня 2023

“Це катастрофа”, “провал”, “не читають”, “днями в гаджетах” - вже кілька днів підряд соцмережі рясніють “аналізом” результатів міжнародного дослідження PISA. Та чи не варто замість звинувачення дітей з'ясувати: що не так з українською освітою? Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” попросила педагогів озвучити проблеми у школах, які могли вплинути на низькі показники українських учнів. Головною - прогнозовано - назвали війну. Але не тільки.

“Ми просто не довіряємо дітям”. Війна і ще 4 причини “незадовільних” результатів тестування PISA image

Вчителі не встигають за прогресом

Євген Кіося, старший викладач кафедри генетики та цитології Харківського національного університету імені Каразіна, брав участь в оцінюванні результатів тестування PISA-2018:

“Над проведенням тесту PISA працює досить велика команда. Багато людей на різних ролях залучені в цьому процесі. Були люди, які безпосередньо проводили цей тест на місцях. А були ті, хто займалися перевіркою отриманих відповідей. Адже в тестуванні PISA є різні завдання - і просто тестові, де не треба участі людини в перевірці, а є й такі, де треба якось інтерпретувати те, що написали учасники. І для цього долучалася певна кількість людей, і серед них був я. Потім, власне, всі ці результати ще досить довгий час аналізуються, рахуються і Український центр оцінювання якості освіти далі готує звіт, в якому надає оці всі цифри, детальний аналіз побаченого. 

Освітяни не можуть припинити війну й епідемії, але вони так чи інакше можуть адаптуватися під нові умови.
Євген Кіося quote

Євген Кіосястарший викладач кафедри генетики та цитології Харківського національного університету імені Каразіна

Треба розуміти, що останнє дослідження проводилися минулого року в розпал найактивнішої фази обстрілів і тому воно не охопило регіони, найбільш наближені до лінії фронту. Але навіть на ті регіони, які не так близько до лінії фронту, звичайно, вплинула війна. Але й до того були проблеми через два роки карантинних обмежень, адже для деяких дітей дистанційне навчання - фактично означало відсутність навчання. Це, мабуть, два головні фактори. 

Без сумніву, освітяни не можуть припинити війну й не можуть припинити епідемії, але вони так чи інакше можуть адаптуватися під нові умови. І от у когось це виходить краще, у когось гірше. І тут ми маємо просто об'єктивні проблеми і з віковим складом освітянин, і з їхніми власними компетентностями. Бо так склалося, що сьогодні для того, щоб володіти такою функціональною грамотністю, треба бути дуже включеним в сучасний інформаційний світ. Тоді як наша освітянська спільнота з об'єктивних причин весь час старішає. А людям більш поважного віку часто буває просто складно включитися в цей процес повноцінно.”

Читайте також

“Надзвичайний стан для освіти”. Що насправді показало міжнародне тестування PISA і що з цим робити

В українських школярів за чотири роки значно погіршилися навички читання, а ледь більше половини учнів знають математику на базовому рівні. Когось такі результати міжнародного дослідження PISA шокували, а для когось - виявилися очікуваними: експерти озвучують різні думки - від “катастрофа в освіті” до “добре, що це дослідження взагалі відбулося”

Інакші підходи і критерії 

Лідія Поворознюк, вчителька та методистка приватного ліцею в Києві, фіналістка премії «Global teacher prize Ukraine-2021”, тренерка НУШ з інклюзивної освіти: 

“Загалом, я не розумію загального засмучення результатами, тому що це абсолютно очевидні речі. Якщо ми хоча б подивимося на приклади тестових завдань, які пропонують дітям у рамках дослідження PISA, то побачимо, що це абсолютно компетентнісні завдання, тобто вони побудовані не тільки на вміння відтворити те, що ти прочитав, а й розуміти, для чого це потрібно, як із цим можна працювати.

Треба спиратися на критерії, які виставляє європейська освіта. Прибирати велику кількість класики, додати сучасні твори, які ближчі дітям для розуміння, звертати увагу на різні види текстів і давати більше публіцистики.
Лідія Поворознюк quote

Лідія Поворознюквчителька та методистка приватного ліцею в Києві

Якщо заходити здалеку, то програма з української літератури виходить із радянської традиції працювати з відтворенням. Тобто ти прочитав, дай відповідь на питання за текстом. Та ж радянська традиція написання творів полягає у тому, що якщо ти багато читаєш, значить, нібито можеш написати класний текст, а це не так. Ми маємо переходити від цієї традиції відтворення, наприклад, до процесуальних підходів написання есе. Треба спиратися на критерії, які виставляє європейська освіта. Прибирати велику кількість класики, додати сучасні твори, які ближчі дітям для розуміння, звертати увагу на різні види текстів і давати більше публіцистики, більше тих самих інфографік.

PISA
Учні складають тест PISA в укритті. Фото зі звіту МОН, автор: Наталія Каташинська

І, звичайно, треба говорити про умови. Останні 4 роки Україна живе в умовах від ковіду до повномасштабного вторгнення. Я бачила у фотографію, в яких умовах діти минулого року проходили тестування: це сховище, це блекаут, це обстріли. І тому не тільки підготовка, але і проведення тестування в таких умовах впливає на результат.”

Перевантажені програми

Оксана Гольник, вчителька української мови і літератури Деражнянського ліцею № 2, Хмельницька область:

"Я повністю погоджуюся, з тим, що є різниця між рівнем знань дітей з села і міста. Я живу у невеличкому містечку на Хмельниччині і була у складі журі на олімпіадах, всеукраїнських конкурсах. І навіть там діти, наприклад, пишуть: цей твір актуальний, питання актуальні … А в чому актуальність - аргументувати свою думку не можуть.

Якби за такі тести посадили вчителів, то я не впевнена, що вони б їх склали краще.
Оксана Гольник quote

Оксана Гольниквчителька української мови і літератури Деражнянського ліцею № 2

А тут, я так розумію, були тексти і в науковому стилі, наприклад. Ми в шкільній програмі, на жаль, такого не вивчаємо. Знаєте, якби за такі тести посадили вчителів, то я не впевнена, що вони б їх склали краще. 

Ну і найбільша проблема - діти дійсно не хочуть читати, мало читають. І тут треба змінювати саму систему: багато текстів застарілих, великий обсяг матеріалу,  діти іноді навіть плутають чи героїв творів. Треба або зменшувати кількість письменників, яких вивчають, або збільшувати кількість годин."

Навчання у чітких рамках

Лілія Вавринів, директорка школи № 28, Тернопіль:

“На мою думку, є великий негатив у суспільстві до професії вчителя і до освіти загалом. Зараз така ситуація, коли батьки швидше втручаються в освітній процес, аналізують його. І замість того, щоб співпрацювати зі школою, виставляють дуже багато претензій. І це не може не відбиватися на якості освіти. Але треба розуміти - освітяни самі це допустили. Наша освіта ще відсотків на 80 базується на радянській, у якій вчитель не є вільним, він чекає чітких інструкцій, алгоритмів і вказівок і навіть не хоче педагогічної свободи, тому що боїться відповідальності. Що стосується керівників - переважає авторитарний стиль управління.

У світі вже давно ніхто не говорить про читання на швидкість, про техніку читання вголос. А ми вчимося переказувати і давати відповіді в кінці параграфа - виховуємо дітей однобоко.
Лілія Вавринів quote

Лілія Вавринівдиректорка школи № 28, Тернопіль

А тепер же зовсім інші реалії. Так, ми даємо хороші академічні знання, але не вчимо дітей думати, аналізувати, мислити, виділяти головне, шукати - це і є найбільшим мінусом. У світі вже давно ніхто не говорить про читання на швидкість, про техніку читання вголос. Подивіться, що робиться в наших програмах. Ми читаємо твір, вчимося переказувати. Ми вчимо дітей давати відповіді в кінці параграфа. Тобто ми просто не довіряємо нашим дітям, не даємо їм шансу мислити критично, виховуємо їх однобоко.”

author Дарія Гордійко

Дарія Гордійко

редакторка порталу

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого