Навчання в режимі «встигнути все»
«Зранку в мене ірландська школа, потім біжу додому, щоб встигнути хоч на кілька уроків або консультацію, добре, що дві години різниці у часі з Україною. Потім – на курси англійської або до репетиторів. А десь о сьомій вечора сідаю повторювати те, що вчили в місцевій школі, роблю домашнє для української, вчу слова, виконую те, що задають репетитори,» - розповідає учениця 10-го класу Софія Фурмузал. Рік тому вона разом з бабусею виїхала з Кривого Рогу до ірландського міста Шаннон. Зараз старшокласниця навчається у місцевій школі, але разом з тим продовжує здобувати освіту в Україні у дистанційному форматі. Усі уроки в українській школі відвідувати не може – не встигає. Але час від часу підключається на консультації, постійно виконує домашні завдання та контрольні. Софія намагається не відставати від однокласників, багато з яких також перебувають зараз в різних країнах за кордоном.
У схожому режимі живе понад 506 тисяч українських школярів, які виїхали через російську агресію. Зараз вони мають кілька варіантів організації навчання:
- Тільки в закладі освіти країни перебування.
- Поєднувати місцеву школу та українську у форматі дистанційного чи сімейного навчання, екстернату.
- Якщо це не суперечить законодавству країни перебування, лише в українській школі за однією з форм онлайн-навчання.
Дві школи одночасно – це подвійне навантаження, тож цьогоріч українським дітям, які нині перебувають за кордоном, запропонували новий формат: вивчення лише предметів українознавчого компонента.
Така модель навчання запроваджена для того, щоби зменшити навантаження на учнівство, яке вимушено вчитися за кордоном. Водночас програма допоможе зберегти звʼязок цих дітей з Україною і мʼяко повернутися в нашу систему освіти після повернення додому.Андрій Сташківзаступник міністра освіти і науки
Можливість вивчати лише українознавчі предмети дозволяє:
- зменшити фізичне та розумове навантаження на дітей, які виїхали за кордон;
- зберегти зв’язок учнів з українськими школами та навчальною програмою;
- звільнити час, який діти можуть використати на спілкування з однолітками та адаптацію в новому середовищі.
Як працює вивчення українознавчого компонента?
Дистанційне вивчення предметів українознавчого компонента передбачене не в усіх школах України. Лише деякі навчальні заклади здатні забезпечити такий формат навчання. Їх перелік за областями разом з електронними адресами та контактами відповідальної особи представлено на сайті МОН.
Згідно із затвердженою освітньою програмою учні початкових та середніх класів навчаються 6-7 годин на тиждень, а старших – 8 годин. На рівні початкової освіти вивчають:
- українську мову та літературу;
- «Я досліджую світ» у частині громадянської й історичної освітньої галузі.
- Учні 5-9 класів вивчають:
- українську мову та літературу;
- вступ до історії України та громадянської освіти (5 клас);
- історію України та всесвітню історію (6 клас);
- історію України (7 клас та 8 клас);
- географію (8 та 9 клас);
- основи правознавства (9 клас).
Старші класи мають предмети:
- українська мова;
- українська література;
- історія України;
- захист України;
- громадянська освіта (10 клас);
- географія (11 клас).
Отже, учні, які перейдуть на вивчення предметів українознавчого компонента, зможуть:
- вивчати лише ті предмети, які не викладаються у закордонних школах;
- перенести оцінки з природничих дисциплін, математики тощо з довідки місцевого навчального закладу до українського атестата;
- складати річний іспит лише з предметів українознавчого компонента.
«Немає розуміння, як функціонує цей формат»
«Дочка навчається в четвертому класі німецької школи. Уроки з 8:00 до 13:00, далі обід і виконання домашнього завдання та гуртки, а десь о 16:15 вона повертається додому. В українській школі ми на сімейному навчанні. Вчитель лише дає план та потрібні підручники, а ми вже розбираємо теми, вчимо самостійно. Двічі на рік дитина здає самостійні та контрольні роботи з української мови та літератури, інформатики, математики, англійської мови, образотворчого та «Я досліджую світ», тож українознавчого компонента в неї трошки більше, ніж достатньо. Я з острахом думаю про життя дітей та батьків старших класів,» - Валерія Темченко, мама Дани, учениці 4-го класу. Валерія з донькою приїхала до Німеччини з Києва. Місцеві закони не дозволяють дітям не вчитися у школах, тож зараз Дана адаптується в німецькому класі та паралельно продовжує навчання в українському.
Вивчення лише українознавчого компонента наразі в нашій школі цей формат не забезпечують. Треба переводити дитину в іншу школу, забирати документи, влаштовувати її там на онлайн-навчання. Коли дізналась, що стільки нюансів, залишила цю ідею. Звісно вчити лише мову, літературу та «Я досліджую світ» було б зручніше та зрозуміліше. Але поки немає до кінця розуміння, як функціонує цей формат, і що це за школи-осередки, чи є там місця, чи формат онлайн – це коли в певні дні діти займаються, або ж усе самостійно, як на сімейному. Але якщо в наступному році таке наше дуальне життя продовжиться, переводитиму дитину на іншу форму навчання. Зараз для неї велике фізичне та розумове навантаження, на жаль.Валерія Темченкомама Дани
.jpg)
Вчитись у двох школах дуже важко. Коли мама побачила, що можна так, щоб я вчила лише мову, літературу, історію та географію, ми почали з’ясовувати, як це зробити.Софіяучениця 10-го класу
.jpg)
«В нашому місті таких шкіл немає, треба переводитись до іншої школи в області. Для цього треба їхати до України, займатися цими питаннями, шукати ту школу… Мама на роботі, я постійно на уроках та курсах – пропускати не можна. У вихідні дні чи на свята їхати немає сенсу, бо школи також не працюють. Мама говорила з моєю класною керівницею, пояснила їй ситуацію, домовились, що я буду намагатися включатись іноді на уроки, скидатиму домашнє. Мені важливо отримати український атестат, і я хочу, щоб там були гарні оцінки. Не розумію, чому не можна перенести бали за математику та біологію, я ж вчу їх тут, навіщо мені писати конспекти українською, витрачати багато часу? Тут є урок бізнесу. Можливо, це не одне й те ж, що й економіка в українській школі, але щось схоже. Чому не можна мені це просто зарахувати?» - Софія, учениця 10-го класу.
Вивчення українознавчого компонента функціонує лише кілька місяців, тож далеко не всі батьки розібрались з організаційними нюансами. Однією з основних перешкод залишається необхідність переводити дитину до школи, яка може забезпечити такий формат навчання.
