Між двома школами: чи розвантажить школярів за кордоном українознавчий компонент?

19 жовтня 2023

Дві школи одночасно – це подвійне фізичне та розумове навантаження, подвійна кількість домашніх завдань, контрольних та самостійних. Діти, які через російську агресію виїхали за кордон, за правилами країн перебування мають навчатися у місцевих школах, але і не хочуть залишати рідні школи в Україні. Міністерство освіти та науки вирішило полегшити життя українським дітям за кордоном і дозволило вивчати лише «українознавчий компонент шкільної програми». Так освітяни хочуть зменшити навантаження на школярів. Цей формат навчання забиратиме лише 6-8 учбових годин на тиждень. Решту предметів діти вивчатимуть у школах країн, де вони зараз перебувають, і цю частину освітньої програми наприкінці року їм зарахують автоматично. Як оцінили таку освітню новацію школярі та батьки за кордоном, з’ясовувала редакція «Говоримо pro освіту».

Між двома школами: чи розвантажить школярів за кордоном українознавчий компонент? image

Навчання в режимі «встигнути все»

«Зранку в мене ірландська школа, потім біжу додому, щоб встигнути хоч на кілька уроків або консультацію, добре, що дві години різниці у часі з Україною. Потім – на курси англійської або до репетиторів. А десь о сьомій вечора сідаю повторювати те, що вчили в місцевій школі, роблю домашнє для української, вчу слова, виконую те, що задають репетитори,» - розповідає учениця 10-го класу Софія Фурмузал. Рік тому вона разом з бабусею виїхала з Кривого Рогу до ірландського міста Шаннон. Зараз старшокласниця навчається у місцевій школі, але разом з тим продовжує здобувати освіту в Україні у дистанційному форматі. Усі уроки в українській школі відвідувати не може – не встигає. Але час від часу підключається на консультації, постійно виконує домашні завдання та контрольні. Софія намагається не відставати від однокласників, багато з яких також перебувають зараз в різних країнах за кордоном. 

У схожому режимі живе понад 506 тисяч українських школярів, які виїхали через російську агресію. Зараз вони мають кілька варіантів організації навчання:

  1. Тільки в закладі освіти країни перебування.
  2. Поєднувати місцеву школу та українську у форматі дистанційного чи сімейного навчання, екстернату.
  3. Якщо це не суперечить законодавству країни перебування, лише в українській школі за однією з форм онлайн-навчання.

Дві школи одночасно – це подвійне навантаження, тож цьогоріч українським дітям, які нині перебувають за кордоном, запропонували новий формат: вивчення лише предметів українознавчого компонента.

Така модель навчання запроваджена для того, щоби зменшити навантаження на учнівство, яке вимушено вчитися за кордоном. Водночас програма допоможе зберегти звʼязок цих дітей з Україною і мʼяко повернутися в нашу систему освіти після повернення додому.
Андрій Сташків quote

Андрій Сташківзаступник міністра освіти і науки

Можливість вивчати лише українознавчі предмети дозволяє:

  • зменшити фізичне та розумове навантаження на дітей, які виїхали за кордон;
  • зберегти зв’язок учнів з українськими школами та навчальною програмою;
  • звільнити час, який діти можуть використати на спілкування з однолітками та адаптацію в новому середовищі. 

Як працює вивчення українознавчого компонента? 

Дистанційне вивчення предметів українознавчого компонента передбачене не в усіх школах України. Лише деякі навчальні заклади здатні забезпечити такий формат навчання. Їх перелік за областями разом з електронними адресами та контактами відповідальної особи представлено на сайті МОН.

Згідно із затвердженою освітньою програмою учні початкових та середніх класів навчаються 6-7 годин на тиждень, а старших – 8 годин. На рівні початкової освіти вивчають:

  • українську мову та літературу;
  • «Я досліджую світ» у частині громадянської й історичної освітньої галузі.
  • Учні 5-9 класів вивчають:
  • українську мову та літературу;
  • вступ до історії України та громадянської освіти (5 клас);
  • історію України та всесвітню історію (6 клас);
  • історію України (7 клас та 8 клас);
  • географію (8 та 9 клас);
  • основи правознавства (9 клас).

Старші класи мають предмети:

  • українська мова;
  • українська література;
  • історія України;
  • захист України;
  • громадянська освіта (10 клас);
  • географія (11 клас).

Отже, учні, які перейдуть на вивчення предметів українознавчого компонента, зможуть:

  • вивчати лише ті предмети, які не викладаються у закордонних школах;
  • перенести оцінки з природничих дисциплін, математики тощо з довідки місцевого навчального закладу до українського атестата;
  • складати річний іспит лише з предметів українознавчого компонента.

«Немає розуміння, як функціонує цей формат»

«Дочка навчається в четвертому класі німецької школи. Уроки з 8:00 до 13:00, далі обід і виконання домашнього завдання та гуртки, а десь о 16:15 вона повертається додому. В українській школі ми на сімейному навчанні. Вчитель лише дає план та потрібні підручники, а ми вже розбираємо теми, вчимо самостійно. Двічі на рік дитина здає самостійні та контрольні роботи з української мови та літератури, інформатики, математики, англійської мови, образотворчого та «Я досліджую світ», тож українознавчого компонента в неї трошки більше, ніж достатньо. Я з острахом думаю про життя дітей та батьків старших класів,» - Валерія Темченко, мама Дани, учениці 4-го класу. Валерія з донькою приїхала до Німеччини з Києва. Місцеві закони не дозволяють дітям не вчитися у школах, тож зараз Дана адаптується в німецькому класі та паралельно продовжує навчання в українському. 

Вивчення лише українознавчого компонента наразі в нашій школі цей формат не забезпечують. Треба переводити дитину в іншу школу, забирати документи, влаштовувати її там на онлайн-навчання. Коли дізналась, що стільки нюансів, залишила цю ідею. Звісно вчити лише мову, літературу та «Я досліджую світ» було б зручніше та зрозуміліше. Але поки немає до кінця розуміння, як функціонує цей формат, і що це за школи-осередки, чи є там місця, чи формат онлайн – це коли в певні дні діти займаються, або ж усе самостійно, як на сімейному. Але якщо в наступному році таке наше дуальне життя продовжиться, переводитиму дитину на іншу форму навчання. Зараз для неї велике фізичне та розумове навантаження, на жаль.
Валерія Темченко quote

Валерія Темченкомама Дани

Вчитись у двох школах дуже важко. Коли мама побачила, що можна так, щоб я вчила лише мову, літературу, історію та географію, ми почали з’ясовувати, як це зробити.
Софія quote

Софіяучениця 10-го класу

«В нашому місті таких шкіл немає, треба переводитись до іншої школи в області. Для цього треба їхати до України, займатися цими питаннями, шукати ту школу… Мама на роботі, я постійно на уроках та курсах – пропускати не можна. У вихідні дні чи на свята їхати немає сенсу, бо школи також не працюють. Мама говорила з моєю класною керівницею, пояснила їй ситуацію, домовились, що я буду намагатися включатись іноді на уроки, скидатиму домашнє. Мені важливо отримати український атестат, і я хочу, щоб там були гарні оцінки. Не розумію, чому не можна перенести бали за математику та біологію, я ж вчу їх тут, навіщо мені писати конспекти українською, витрачати багато часу? Тут є урок бізнесу. Можливо, це не одне й те ж, що й економіка в українській школі, але щось схоже. Чому не можна мені це просто зарахувати?» - Софія, учениця 10-го класу.

Вивчення українознавчого компонента функціонує лише кілька місяців, тож далеко не всі батьки розібрались з організаційними нюансами. Однією з основних перешкод залишається необхідність переводити дитину до школи, яка  може забезпечити такий формат навчання. 

author Поліна Чевердак

Поліна Чевердак

Журналістка платформи “ГОВОРИМО pro освіту”

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024