6 запитань про реформу старшої школи

21 листопада 2023

Глобально, система освіти в Україні не зазнавала суттєвих змін аж від радянських часів. Реформи почалися з 2017 року, коли діти, що йшли до школи, почали навчатися за програмою нової української школи (НУШ). Наступний великий етап - реформа старшої школи: вона має стати трирічною і профільною. Чи правда, що у школах закриватимуть 10-11 класи? Що робити дітям з великих громад, де до ліцею буде важко дістатися? І чому б не лишити все, як є? Відповідають експерти-освітяни.

6 запитань про реформу старшої школи image

Коли реформа запрацює?

Відповідно до закону "Про освіту" та закону "Про повну загальну середню освіту" етап реформи, що стосуватиметься старшої школи, розпочинається 2027 року.  Відтак, шкільна освіта має поділитися на початкову (1-4 роки навчання), базову - гімназії (5-9 роки навчання) та старшу профільну школу - ліцеї (10-12 роки навчання). Саме з 2027 року учнями реформованої старшої школи стануть діти, які зараз навчаються за програмою НУШ.

Наразі це фактично єдині пункти майбутньої реформи, які чітко прописані в законодавстві. Щодо інших змін - Міністерство освіти має стратегічний план, і зараз тривають публічні обговорення, як саме впроваджуватимуться, скажімо, профілізація освіти або ж як забезпечуватиметься логістика. 

Перед запуском старшої профільної школи відбудеться пілотування нових стандартів навчання, пообіцяли в Міністерстві освіти.

«Розуміємо, що пілот старшої профільної школи є ще складнішим, ніж пілот базової. Тому пілотування старшої профільної школи ми плануємо почати не у 26-му році, за рік до початку повноцінного функціонування старшої профільної школи, а вже у 25-му році, щоб в нас були повноцінні два роки відпілотувати нову модель роботи, нові навчальні програми, вільний вибір освітньої траєкторії учня», — пояснює заступник міністра освіти й науки України Андрій Сташків.

Читайте також

«Я чекаю вихідних, щоб зробити паперову роботу»: чи є у вчителя життя поза школою?

Робочий тиждень українців має складати не більше 40 годин. Така норма прописана у Трудовому кодексі. Якщо йдеться про роботу вчителів, сюди входить педагогічне навантаження (мінімум 18 годин на тиждень суто уроків), а також підготовка, перевірка зошитів, класне керівництво, методична та паперова робота, постійна комунікація з батьками та учнями. Таким чином нормовані 40 годин на тиждень перетворюються на практично цілодобову працю, часом навіть без вихідних. Чи є в учителя життя поза роботою і де знаходити ресурс для відновлення сил?

Що таке профілізація старшої школи?

Всі класи старшої школи стануть профільними. Насправді це не є аж такою новинкою - у багатьох освітніх закладах класи з поглибленим вивченням того чи іншого предмета існують вже десятки років. Тепер же профілізація стане обов'язковою і головне - у старшокласників з'явиться реальна можливість вибирати. 

Олег Фасоля, освітній експерт шведсько-українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні", вважає - сучасна шкільна система часто просто не дає можливості школярам якісно підготуватися до вступу до вишу на обрану спеціальність. 

“Наприклад, є учні, які хочуть вступати до медичного університету, а згідно з навчальним планом, вони мають біології і хімії по півтори години. Відповідно, це й сприяє процвітанню репетиторства, а не те, що вчителі у нас погано навчають. Майбутні медичні працівники будуть шукати репетиторів для того, щоб здобувати знання з біології та хімії на академічному рівні, бо у непрофільному класі вони вивчаються на рівні стандарту”, - каже Олег Фасоля.

Напрями профілів наразі ще не затверджені. Втім у МОН назвали орієнтовно такі:

  • мовно-літературний;
  • математичний;
  • природничий;
  • технологічний;
  • інформатичний;
  • соціальний і здоров’язбережувальний;
  • громадянський та історичний;
  • мистецький;
  • фізична культура.

При цьому, ліцеї можуть бути одно- або багатопрофільними - це рішення прийматиметься місцевими громадами. 

Скільки предметів будуть вивчати старшокласники?

Предмети, які вивчатимуться у 10-12 класах, зараз теж на етапі обговорення. Водночас уже є розуміння, що їх кількість буде значно зменшена. Ймовірно, йдеться про 7-8 предметів, половина з яких буде обов'язковою до вивчення (як, наприклад, українська мова, історія України та іноземна мова), решта - на вибір учня відповідно до спеціалізації, яку він захоче вивчати. 

старша школа
Старшокласники вивчатимуть лише 7-8 предметів

Такий підхід дасть змогу старшокласникам краще підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання або мультипредметного тесту. Крім того, навчання у школярів не забиратиме весь їхній час, вважає Олег Фасоля:

“Вони вивчатимуть тільки те, що знадобиться у майбутньому професійному житті. Велике навантаження на дітей насправді їх тільки демотивує, а так у школі стане по-справжньому цікаво. Якщо ж учні захочуть вивчати щось додатково - можна ввести короткострокові курси з якоїсь теми на кілька тижнів”.

Навіщо потрібна окрема будівля для старшокласників? 

Насправді створення ліцеїв як окремих від базових шкіл структур - є головною передумовою реформи, каже Олег Фасоля. 

“Коли в школі є 1-2 старші класи на паралелі - їм просто не можна забезпечити право вибору. Зазвичай, більшість обирає, наприклад, математичний чи філологічний профіль, а що робити майбутнім лікарям? Їм просто доводиться підлаштовуватися під решту учнів класу”.

Відповідно до закону, в майбутніх ліцеях має бути щонайменше 3 профілі навчання. Втім для того, щоб забезпечити реальну можливість вибору, класів на паралелі має бути 5-8, тоді з'явиться можливість вивчення якнайбільшої кількості профілів.

Чи забезпечать учням територіальну доступність ліцеїв?

Якщо коротко - ні. Сам підхід до нової системи більше не передбачатиме можливість старшокласників навчатися у школі через дорогу або ж у своєму районі. І - як не парадоксально це б звучало - це теж можна зарахувати до “плюсів” реформи.

“Тут узагалі непотрібно нагнітати, - каже Олег Фасоля. - Якщо після дев'ятого класу дитина вступає до коледжу чи до професійно-технічного училища - їй також доводиться добиратися на навчання самостійно. Мабуть, таким чином чимало дітей задумаються - а чи потрібно їм узагалі йти у 10 клас? Якщо вони не планують здобувати вищу освіту, то, можливо, варто відразу йти до професійно-технічного закладу навчання і не втрачати час. Це може навіть змінити підхід до здобуття вищої освіти, коли нарешті суспільство зрозуміє - диплом університету не є обов'язковим, успішним у професії можна стати і з професійно-технічною освітою”.

А от питання логістики ляже на плечі місцевих громад - вони мають продумати, як забезпечити старшокласникам доступ до ліцеїв - громадським транспортом, шкільними автобусами чи ж надати можливість проживання у гуртожитках. 

Чи можна впроваджувати новації раніше?

Місцевим громадам ніхто не забороняє почати змінювати старшу школу вже сьогодні. Так, ліцеїсти поки що навчатимуться два роки замість трьох і вивчатимуть всі предмети, згідно з сьогоднішніми освітніми планами. Але для того, щоб закласти фундамент і створити сам ліцей не потрібно чекати жодних законодавчих змін. 

Так уже вчинили з десяток громад в Україні. Серед них - Красилівська громада Хмельницької області. Олена Заїка, директор відділу освіти Красилівської міської ради, розповідає, спочатку переводити всі школи на дев’ятирічне навчання не планували, запропонувавши кожному навчальному закладу відкрити один-два профільні класи, а дітей, які оберуть інший профіль - відправити до іншої школи. Але цей експеримент швидко провалився - керівництво школи не наполягало, та й самі учні за звичкою хотіли залишатися у своїй школі й на останні два роки навчання. 

красилівський ліцей
Красилівський ліцей, Хмельницька область

“Ми усвідомили, що треба брати справу в свої руки. Проаналізувавши свої сильні сторони, ми зрозуміли, що маємо достатньо учнів і хороший кадровий потенціал - є кому вчити і кого вчити,” - розповідає Олена Заїка.

Для початку було проведено опитування серед учнів - де саме вони б хотіли здобувати освіту після 9-го класу і які предмети їх цікавлять для поглибленого вивчення. Схоже анкетування пройшли і педагоги громади - вони вирішували: залишитися в базовій школі чи переходити працювати до ліцею. Найдовше тривала комунікація з батьками - було багато запитань і застережень, однак завдяки громадським обговоренням і гарячим лініям міській раді вдалося переконати їх, що зміни підуть на краще, каже Олена Заїка.  

Далі - обрали будівлю, яка зможе вмістити всіх старшокласників, і вирахували, що громада може обійтися без гуртожитку, забезпечивши логістику шкільними автобусами. У вересні 2021 року ліцей розпочав свою роботу, набравши сім 10-х класів за п'ятьма профілями. 

“Коли буде розроблений державний стандарт оновленої старшої школи, думаю, у нас уже не виникне ніяких проблем і тривог, - розповідає Олена Заїка. - Ми вже бачимо результати - якість знань дітей зросла, вони беруть участь в олімпіадах, мають високі бали з НМТ. Не хочу, аби це виглядало, що я нахвалюю заклад, до створення якого причетна, але це помічають усі: діти - наші випускники - змінилися. Вони відчули, що їх вибір поважають, до них ставляться як до партнерів”.

Досвід пілотних регіонів у майбутньому стане в нагоді для громад, які переходитимуть на нові правила навчання після ухвалення реформи.

author Дарія Гордійко

Дарія Гордійко

редакторка порталу

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого