Товчанка, лобіо та полтавський борщ на обід у школі: смачно чи корисно?

15 січня 2024

Менше цукру та солі, більше фруктів, овочів та зелені, суворий підрахунок калорій та різноманіття страв – таким має бути оновлене меню українських школярів. Чи всім воно до вподоби? Що робити, якщо діти не хочуть їсти в школі, а батьки прагнуть змін? Як адаптувались до харчування за кордоном українські учні? Про все це та багато іншого редакція «Говоримо pro освіту» розпитала в школярів та їх батьків.

Товчанка, лобіо та полтавський борщ на обід у школі: смачно чи корисно? image

Реформа шкільного харчування

Зміни в системі шкільного харчування України розпочались у 2019 році й тривають досі. До повномасштабного вторгнення встигли оновити приблизно чотири тисячі їдалень. Зараз модернізація продовжується, а також створюються фабрики-кухні, які годуватимуть дошкільнят і школярів там, де навчальні заклади не в змозі забезпечити харчування. Першу таку фабрику наприкінці минулого року відкрила в Бучі Перша леді Олена Зеленська разом з американським меценатом Говардом Баффетом. Невдовзі кухня годуватиме близько 30 шкіл і дитячих садочків Бучанської, Немішаївської та Бородянської громад.

Читайте також

Раціон харчування здорового школяра: поради від Міносвіти

Діти шкільного віку швидко розвиваються та навчання дає неабияке розумове та фізичне навантаження. Тому для збалансованого харчування школярам потрібен широкий вибір продуктів.

Що ж змінилось у меню?

  1. Норма цукру на один прийом їжі зменшилась з 15-18 грам до 7,5 грам, а солі – з 7-9 грам до 1-1,5 грам. Звичайну сіль замінили на йодовану.
  2. Норма хліба також зменшилась з 60-80 грам до 30-50 грам (один шматочок на прийом їжі).
  3. У приготуванні страв дозволили використовувати імбир, кмин, карі, паприку, орегано, гірчицю й інші спеції, які раніше були заборонені. Але додавати чи не додавати їх – на розсуд кухарів.
  4. Збільшились норми споживання молока та кисломолочних продуктів: до 200 мл молока або 125 мл йогурту на один прийом.
  5. 75% меню мають складати овочі, фрукти, ягоди та злакові. Дозволяється використовувати будь-які свіжі сезонні овочі, а також квашені чи заморожені. Відварювати овочі треба лише в день приготування та подачі страв.
  6. Протягом тижня дітям можна вживати: 2 рази – морську рибу, 3 рази – свинину, 6 разів – птицю.
  7. Заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з натуральних томатів.

Кухар Євген Клопотенко розробив для шкільних їдалень 160 страв, які можна готувати в залежності від сезону. Запропоноване меню є рекомендованим і аж ніяк не обов’язковим, школи можуть розробляти та впроваджувати власне, але з дотриманням норм продуктів, їхньої кількості та калорійності, техніки приготування.

Син із задоволенням їсть у школі. У них там дуже класні кухарі, вони стараються навіть із простих продуктів зробити смачно. Це так само як ми готуємо вдома: можна потушкувати капусту так, що вона буде класною, або так, що її ніхто не захоче їсти – а це ж одна й та ж капуста. А ще в їх школі два роки тому наче закупили нове обладнання на кухню, після того меню стало більш різноманітним.

Наталія РоманюкМама криворізьких школярів

«Є питання по тому, що діти часто отримують котлету, хоча називається це по-різному. Ми думали, що це різні страви, але виявилося, що різниця тільки у назві та інколи у кількості сухарів. Кухар обмежений у приправах, вони не можуть використовувати будь-які приправи, щоб зробити смачно. Тільки сіль, куркума і ще якась одна, як нам сказали, дозволені. Ми просили частіше ставити в меню биток, замість котлет із хліба, але нам відмовили. Сказали, що не можуть витрачати більше м'яса, ніж отримують. І щось там про калорії, здається, у них все пораховано та розраховано. Як варіант я пропонувала не використовувати хліб у котлетах, бо цим дуже зловживають. Але як цього домогтися, не знаю,» – Анна Лавренюк, мама учениці київської школи.

Меню та страви з їдальні київської школи

Хто має годувати дітей у школі?

Існує кілька варіантів організації харчування дітей:

  • Штатні кухарі навчального закладу готують безпосередньо на шкільній кухні.
  • Аутсорсинг – укладається договір з підриємством, яке використовує харчоблок закладу освіти для приготування.
  • Кейтеринг – школа отримує вже готові страви для дітей та працівників закладу.

Також у багатьох школах додатково працюють буфети зі снеками та напоями.

В умовах повномасштабної війни багато українських шкіл працюють у комбінованому онлайн-офлайн форматі. Тож дехто зовсім відмовився від ідеї готувати організовані обіди для дітей, або ж харчування залишили лише для початкової школи та дітей пільгових категорій.

«Син і донька навчаються в одній школі. У минулому році вони навчались вдома, а цього року частково вийшли на уроки. У нашій школі харчування безкоштовне, але лише для молодших класів. Син навчається у третьому класі, він обідає в школі. А донька – у дев’ятому, їх не годують, вона з собою бере щось із дому чи купляє зранку по дорозі до  школи. Мені не дуже подобається, що вона на бутербродах і булочках, але й давати з собою якусь кашу сенсу немає, бо воно все холодне потім. Тому нормальне харчування вже вдома,» – Наталія Романюк, мама двох учнів криворізької школи.

«У нашій школі їдальня не працює. Ми навчаємось кілька днів на тиждень онлайн, а кілька – у школі. Ті дні, коли в школі, я беру з собою бутерброди чи щось перекусити та їм на перерві в коридорі. У класі їсти не дозволяють. Дехто не бере із собою нічого, але я так не можу. Батьки питали в директора, чому не працює їдальня та як її повернути. Сказали, що школа працює зараз не на повну потужність, кількість учнів зменшилась, на уроки по черзі виходять різні класи, тому запускати кухню немає сенсу,» – Софія, учениця 11-го класу запорізького ліцею.

Читайте також

Кабінет міністрів обговорив стратегію шкільного харчування

Реформа шкільного харчування переходить у зону відповідальності громад, проте держава буде виділяти субвенцію. На 2024 рік вже передбачено 1,5 млрд. гривень.

«Виграє той, хто дає найнижчу ціну, але страждають діти»

«Почалося все з того, що багато батьків скаржилося, що діти не хочуть їсти в шкільній їдальні, бо не смачно. Директор сказав, що не можна пред’явити «несмачно», потрібно з’ясувати, що не так. І ми склали комісію, аби розібратися, і почалося… Зараз я входжу до складу бракеражної комісії у школі. Ми приходили пробувати на смак їжу, обговорювали ситуацію з директором, мали одну зустріч з представником «Понтем» – це підрядник, який готує для дітей. На мій погляд, основна проблема склалася в тому, що фірму підрядника обирають через Prozorro, виграє той хто дає найнижчу ціну, при цьому не враховуючи якість (хоча за документами з якістю все ок), в результаті страждають діти.  Те ж і з продуктами. Підрядник каже, що вони також закуповують все на тендерах, тому ніяк не можуть поставити нам макарони твердих сортів хорошої якості, а купують дешеві.

Аби розібратись у ситуації, ми робили все офіційно, з листами та зверненнями до підрядника. Але відповідь була в стилі «у нас все добре, все згідно з нормами». Потім нас запросили поспілкуватися з представником компанії. Одним із кроків вирішення питання того, що їжа холодна і, можливо, тому несмачна стала домовленість не накривати на столи заздалегідь. Діти будуть отримувати їжу з роздаточної лінії і одразу сідати їсти. Це у пробному форматі повинно запрацювати з наступного тижня,» – Анна Лавренюк, мама учениці київської школи.

Читайте також

Нове шкільне меню: Кабмін затвердив стратегію реформи

Прийнята стратегія стане такою собі "дорожньою картою" для закладів освіти по всій Україні. Вона визначає план дій на 2023 - 2024 роки, пріоритетні напрями роботи до 2027 року та операційні завдання і містить чотири стратегічні цілі реформи.

Недостатня кількість співробітників

«Також питання у кількості працівників в їдальні. У нас велика школа – десь 1600 дітей. Вони ледве встигають готувати, можливо, через це страждає якість. Але представник компанії підрядника відповідає, що це і так багато працівників, в інших школах по два кухаря. А документ, який вони показують, не містить інформації, яка кількість працівників повинна бути на нашу кількість дітей,» – Анна Лавренюк, мама учениці київської школи.

Згідно із наказом МОН «Про затвердження типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти», у школі, яка забезпечує харчування дітей мають бути підсобний робітник, комірник та кухарі:

  •   пів ставки кухаря з розрахунку до 60 учнів;
  •   одна ставка – 60-100 учнів;
  •   півтори ставки – 100-200 учнів;
  •   дві ставки – понад 200 учнів.

Окрім того, великі школи можуть наймати помічників кухаря для забезпечення своєчасного та якісного приготування страв.

Як українські школярі харчуються за кордоном?

У Польщі навчальні заклади зобов’язані забезпечити гаряче харчування для учнів молодших класів. Зазвичай обіди платні, але школи надають пільги чи безоплатне харчування для окремих категорій учнів.

«У нас є картки, які треба поповнювати, щоб потім пробити в їдальні та взяти обід. Але навіть якщо хтось забуде картку чи не хоче їсти повний обід, можна взяти суп, він є щодня та безкоштовний для всіх. Також у їдальні завжди безкоштовний чай. Іноді я беру щось з дому та чай, якщо не дуже голодна або мало уроків. Але обіди тут також смачні, мені подобається, як у школі готують рибу,» – Злата, учениця 8-го класу польської школи.

«Я не їм у шкільній їдальні. У них багато страв – це просто дрібно порізані овочі, посмажені, дуже наперчені. Із супів вони готують журек, а він дуже жирний і також перчений. Польські діти до такого звикли, вони таке й вдома їдять, а ми – не дуже. Мені подобалось, як годували в українській школі, там все було зрозумілим: каша, картопля, салат. А тут їжа дуже відрізняється,» – Христина, учениця 7-го класу польської школи.

Меню в португальських школах, як і вартість обідів, затверджують батьківські комітети. Дітям пропонують кілька варіантів меню, серед яких дієтичне та навіть вегетаріанське.

«На обід я заходжу додому. У нас велика перерва 40 хвилин, а мені додому йти десь 7 хвилин. Можна було б їсти в школі, я так робила раніше. Але у мене алергія на горіхи, я не їм рибу та молочні продукти, не дуже люблю капусту та буряк. Тому іноді мені просто немає що обрати в їдальні. Одного разу давали лазанью, я взяла порцію, а виявилось, що вона з рибою. Це ніде не було написано, тож я потім почувалась погано. А ще в їдальнях довгі черги. Буває, що я хочу щось взяти, але поки дійде моя черга, те розберуть, і лишаюсь голодною. Простіше харчуватись вдома чи взяти з собою йогурт та печиво,» – Аміна, учениця 8-го класу португальської школи.

У Швейцарії система харчування дітей у школах залежить від кантону (регіону) та свої школи. Зазвичай харчування, як і проїзд до школи, для учнів безоплатні. Але різноманіття меню залежить від того, наскільки заможним є кантон та скільки коштів виділено на фінансування школи.

«У школі моєї сестри є їдальня, але там мало хто харчується з дітей. Кажуть, що несмачно, щодня дають одне й те ж. Але у них такий розпорядок дня, що є велика перерва тривалістю дві години, тому діти можуть піти чи поїхати додому на обід. Мама зазвичай забирає її на обід та проводжає потім до школи, але якщо немає змоги, то вона їсть там,» – Артем Погодін, старший брат 1-класниці, яка навчається у швейцарській школі.

author Поліна Чевердак

Поліна Чевердак

Журналістка платформи “ГОВОРИМО pro освіту”

Теми В школі

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого