Дистанційна освіта: самостійне навчання чи онлайн-зустрічі з вчителем

9 березня 2024

Перші спроби навчатись дистанційно почались в українських школярів у період ковіду, тобто чотири роки тому. Тоді онлайн-уроки були вимушеним рішенням, пов’язаним з епідеміологічною ситуацією та карантином у навчальних закладах. Зараз дистанційне навчання – теж вимушене рішення, пов’язане з безпековою ситуацією. І попри те, що працює такий освітній формат уже досить давно, плутанини довкола «дистанційки» ще чимало. Редакція «Говоримо» розібралась у нюансах разом з батьками, учнями, педагогами та освітніми експертами, аби представити актуальну інформацію у двох статтях. У першій частині ми розкажемо, які форми навчання передбачає дистанційна освіта.

Дистанційна освіта: самостійне навчання чи онлайн-зустрічі з вчителем   image

Механізм дистанційного навчання

Дистанційною називають такий формат, коли головним інструментом навчання стає комп’ютер або смартфон, а заняття проходять не за шкільними партами, а вдома в режимі онлайн.

«Є онлайн форми навчання, де вчитель спілкується з учнями наживо, а є дистанційна освіта, де діти не бачать викладача, а навчаються самостійно за заочною формою. І це дві великі різниці.  Якщо вчитель присутній, навчання може бути більш ефективним. Тут уже все залежить від фактора вчителя: як він працює, як доносить матеріал, як він включає дитину у навчання. А от коли учні не бачать вчителя, самостійно займаються за додатками, виникає більше питань. У маленьких та дітей середнього віку ще не дуже розвинена емоційно-вольова сфера, щоб дитина була вмотивована працювати. Тож велике питання, які матеріали українська система державної освіти вкладає в цю дистанційну освіту,» – Олеся Божко, засновниця ГО «Простір знань».

Варіанти навчатися дистанційно

Хоч дистанційний формат навчання працює в Україні досить давно, досі залишається деяка плутанина понять та форм роботи.

Дистанційна освіта поділяється на онлайн-навчання та екстернатне, також є гібридна форма. Онлайн – це коли вчитель викладає у зумі в реальному часі. При екстернаті безпосередніх зустрічей з учителем немає, є завдання, з якими учень навчається самостійно. А гібридна форма дозволяє комбінувати обидва варіанти.
Олеся Божко quote

Олеся БожкоЗасновниця ГО «Простір знань»

Зони відповідальності

Дистанційна освіта передбачає зовсім інакший, порівняно зі стандартним форматом, розподіл ролей учасників освітнього процесу. Вчителі мають готувати різноманітні наочні матеріали та детальні письмові та відеопояснення. На батьків збільшується відповідальність у частині технічного забезпечення освітнього процесу (доступ до інтернету, комп’ютер чи інший пристрій, комфортне навчальне середовище вдома тощо).

«Наша школа надає нам платформу для навчання, дає всі можливі варіанти матеріалів, які підходять дітям. Тобто тут ми маємо прокачку всіх каналів сприйняття, є і візуальна інформація у вигляді конспекту, аудіо, відео, для закріплення дають тести. У сина є дві атестації: у травні та в грудні. Увесь інший час дитина має на те, щоб навчатись у спокійній атмосфері, абсолютно не напружуючись, не боячись того, що можна не встигнути. Наприклад, у них є доба, коли доступне тестування. Протягом години вони мають усе зробити, але це може бути в будь-який зручний час. У такому режимі дитина спокійнесенько складає всі сесії, має багато вільного часу, багато читає, може собі спокійно поїхати на оздоровлення,» – Ірина Клевер, мама школяра з Вінницької області.

Читайте також

Майже чверть українських школярів навчаються дистанційно

В Україні 24% дітей навчаються дистанційно, найбільше у східних та південних регіонах. Про це свідчать результати пілотного дослідження добробуту дітей в Україні після двох років повномасштабного вторгнення «Індекс майбутнього».

Чому обирають дистанційку?

«Рішення перевести дитину на онлайн-навчання було повністю виваженим.  Це була ще епоха ковіду з постійними карантинами. Спочатку навчання було нерівномірним, але дитина до цього пристосовувалась, йому сподобалось займатись онлайн, а результативність його навчання стала набагато вищою. Не було відволікання в класі, не було елементів якогось булінгу тощо. Потім навчання онлайн закінчилося, усі вийшли на звичайні уроки – і гострі проблеми традиційної школи постали знову. Разом з дитиною ми вирішили, що краще перейти на екстернат. Це дозволило нам розробити індивідуальний план розвитку дитини, вкласти туди відвідування гуртків, спілкування з друзями. Якщо раніше дитина приходила зі школи, робила домашнє завдання і буквально одразу лягала спати, то тепер в нього з’явилося багато вільного часу. А ще тепер можна виконувати завдання у довільному порядку. Він може поїхати кудись, піти зі мною до музею, на якісь цікаві події. І для цього не потрібно приносити купу довідок,» – Ірина Клевер, мама підлітка.

«Ми всі побачили переваги дистанційного навчання в період пандемії. Безумовно, це неефективний формат для учнів молодших класів та середньої ланки. Але для старшокласників і студентів дистанційне навчання є досить непоганим способом балансувати своє життя. І це безумовно те, що можна краще організувати, ніж коли йдеться про заочну форму навчання,» – Оленка Северенчук, радниця міністра освіти та науки, директорка благодійного фонду SavED.

Читайте також

Повітряні тривоги під час уроків: рекомендації Міністерства освіти для батьків та вчителів

Через тривалі повітряні тривоги українські школярі вимушені перебувати в укриттях три-чотири години. При цьому в Україні жодним нормативно-правовим актом не встановлено прямої заборони батькам забирати дітей із закладу освіти. Відповідні рекомендації оприлюднили в Міністерстві освіти та науки.

Зміни тривають

Українська школа буда змушена переформатуватися на дистанційку, запровадити нові форми роботи та нові підходи до викладання. Замість ЗНО, мультипредметний тест. Замість звичайної дошки, сайти та застосунки. А ще впровадження українознавчого компонента, програми психологічної підтримки педагогічних працівників, реформи оплати праці, затвердження дорожньої карти європейської інтеграції держави у сферах освіти та науки тощо.  І зміни тривають, освітяни, батьки та учні пристосовуються та шукають найкращі рішення.

«Ми всі з вами бачимо й читаємо підручники, більшість яких є застарілий і не мають сучасного контексту. Звісно, дітям це не цікаво. Важливо подбати про мотивацію. Відомо, що класична форма роботи наших вчителів з дітьми – це коли 90% часу говорить вчитель, 10% часу – дитина. Вона або відповідає на питання, або робить вправи, а це нудно, нецікаво, відірвано від реалій і викликів сьогодення. Діти мають бути активними учасниками дискусії, мати право на свою думку, і вчитель має із цього виходити.  Тому я б агітувала Міністерство освіти вкладати величезні ресурси зараз саме в тренінги для вчителів з активним їх залученням,» – Олеся Божко, засновниця ГО «Простір знань».

«Школа у звичайному стані, мені здається, уже давно є пережитком минулого. Потрібні реформи, потрібні зміни. Поки наша освіта сформована на пережитках совка, разом з тим у нас існує бажання чогось європейського, чогось класного. Але при цьому дуже багато педагогів не настроєні на ці зміни. Ну й батьки теж деякі не розуміють принцип взаємодії школи та дитини. Тому що навчання – це такий багатовекторний процес, де пов’язані дитина, батьки та школа,» – Ірина Клевер, мама підлітка.

Своєю чергою Міністерство освіти та науки, проаналізувавши всі переваги та недоліки дистанційного навчання вирішило змінити формат викладання у загальноосвітніх закладах вже з першого вересня. За словами заступника міністра  Михайла Винницького усі навчальні заклади, які розташовані на захід від Києва, будуть працювати лише офлайн. Відповідне рішення може спонукати організовувати навчальний процес у дві зміни, проте уряд поставив перед собою завдання почати процес повернення до очної системи навчання школярів. Втім, повністю відмовитися від дистанційного формату, в найближчі роки,  наша освітня система точно не зможе.

Читайте також

Нова українська школа: що було зроблено впродовж 2023 року?

Довготермінову реформу освітньої галузі розпочали у 2016 році. Того ж року був розроблений і затверджений новий Державний стандарт початкової освіти. Після цього розпочалася реформа середньої школи. Втім її довелося зупинити на три роки. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабну війну в Україні. У квітні 2023 року реформу знову відновили.

Варіанти дистанційного навчання 

Дистанційне навчання — це загальний термін, який об’єднує декілька форм освіти:

Екстернат — це дистанційна форма навчання, під час якої дитина оформлена у звичайній школі, але навчається вдома. Учень самостійно засвоює весь матеріал, після чого у школі оцінюють його знання. Існують певні групи учнів, які можуть перейти на екстернат.

Сімейна (домашня) форма навчання – це коли дитина також навчається вдома, але оформлена у звичайній школі. На відміну від екстернату, на сімейну форму навчання може перейти будь-який учень. Весь освітній процес для учня самостійно організовують його батьки. Вони ж відповідають за здобуття знань на рівні не нижче освітніх стандартів.

Педагогічний патронаж – це дистанційна форма навчання, під час якого вчитель навчає дитину в неї вдома. Тимчасове або постійне оформлення можливе за станом здоров’я та за висновком спецкомісії.

Заочна форма навчання передбачає періодичне відвідування закладу під час сесій, проте таких шкіл дуже мало. Здебільшого це вечірні школи, які мають також і денну форму навчання.

author Поліна Чевердак

Поліна Чевердак

Журналістка платформи “ГОВОРИМО pro освіту”

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого