Освіта під землею – українська реальність найближчих років

22 березня 2024

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Бачила укриття розмальоване героями російського мультсеріалу “Смешарики”. Українці проявляють творчість, адже наразі немає вимог до ремонту шкільних сховищ

Внаслідок повномасштабного вторгнення в Україні зруйнована кожна сьома школа. Загалом пошкоджено понад три з половиною тисячі освітніх закладів. На початку навчального року до очного навчання повернулися 9000 з 13 000 загальноосвітніх закладів. Діти та вчителі звикають до нових реалій, а батьки продовжують писати тисячі скарг щодо приміщень, де учні перебувають під час повітряних тривог. Яким має бути укриття у школі? Чи є уніфікований стандарт, до якого можуть звернутися батьки?

Торік Міністерство освіти та науки презентувало портал “Сховок”, там прописані всі норми, за якими мають бути облаштовані укриття. Вони були і раніше, адже ДСНС не приймала шкільні сховища без відповідності визначеним нормам. Це дуже сильно здорожчувало вартість ремонту. Оскільки, приміром, висота стелі повинна бути не менше ніж метр дев’яносто. А в підвальних приміщеннях більшості навчальних закладів раніше були шкільні тири з висотою стелі метр вісімдесят – метр вісімдесят два. Для того щоб зробити його глибшим, потрібні додаткові чималі кошти. Водночас в укритті обов’язково має бути хороша система вентиляції – це важливо, з огляду на тривалість повітряних тривог по 4-5 годин. Мінімум два виходи на випадок, якщо  якийсь завалиться внаслідок удару. І це також здорожчує облаштування сховищ. До речі, можливо, за відсутності саме цієї норми ми б мали більшу кількість шкільних укриттів. Також обов’язково мають бути вбиральні. Втім чинні вимоги до облаштування сховищ не передбачають стандартів ремонту, який має бути у приміщенні. Хоча облущені стіни негативно впливають на емоційний стан школярів. Тому для нашого фонду важливо, аби в укритті не просто були оброблені від грибка стіни, пофарбовані сірою фарбою. А щоб це було максимально комфортно для “дитячого ока”.  

Торік у листопаді Міністерство освіти та науки підписало меморандум про взаєморозуміння з Житомирською міською радою та представництвом дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) щодо нових стандартів до облаштування укриттів. У суспільстві існує побоювання, що тепер дітей, які навчатимуться в онлайн форматі, стане більше. Чи є приводи для хвилювання?

Ні, я цього не боюся. У перший рік повномасштабного вторгнення співробітники ДСНС приймали укриття дуже швидко. Оскільки існувала нагальна потреба забезпечити сховищами школи та дітей. Зараз рятувальники ходять з лінійками та виміряють кожен міліметр. Тобто вони вже суттєво підвищили вимоги до укриттів. Так, це впливатиме на їхню кількість, здорожчить цей процес, але відповідні дії однозначно позитивно вплинуть на якість шкільних сховищ. 

Проєкт “ProГоворимо” має допомогти захистити права вчителів та школярів
Люди не дають кошти на освіту – це природно. Люди донатять на Збройні сили України – це абсолютно правильно

Щоб знайти кошти для шкільних укриттів, керівництво деяких міст підписує  угоди про побратимство з країнами-партнерами. Приміром, Франція самостійно мобілізує бізнес та асоціації для допомоги та відбудови українських освітніх закладів. Хто координує використання такої міжнародної допомоги?

Наразі немає єдиного координаційного органу від держави. Частина цієї допомоги проходить через Міносвіти, частина через Міністерство інфраструктури, частина країн-партнерів вирішує самостійно займатися облаштуванням та будівництвом. Приміром Литва, ми всією командою захоплюємося, як маленька країна наполегливо допомагає Україні. Вони відкрили своє представництво в нашій країні та  виділяють 15 мільйонів євро на будівництво укриттів “з нуля”. Вартість одного – один мільйон євро. Тобто 15 шкільних сховищ вони планують побудувати цього року. Тобто наразі маємо три фінансові можливості облаштування укриттів:

  • Державна субвенція, яку розподіляє область залежно від потреб;
  • Кошти місцевої влади;
  • Міжнародна донорська підтримка та допомога благодійних фондів.

Завдяки United24, глобальній ініціативі з підтримки України в умовах війни, Національний банк відкрив рахунок для відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти. І цей рахунок щодня поповнюється. Чи знаєте ви, як визначають  пріоритети під час розподілення таких коштів?

Наразі немає великих донатів на освіту – це може бути пріоритетом після перемоги. В United24 – є програми, через які вони працюють. Наприклад, вони адресно збирали кошти для відбудови Михайло-Коцюбинського ліцею (на Чернігівщині), він суттєво постраждав внаслідок повномасштабного вторгнення. Гроші вирішили збирати під час футбольного матчу в Лондоні, усі кошти за придбані квитки спрямували на потреби цього загальноосвітнього закладу. За такою ж схемою відновлювали ліцей у Бузовій (Київська область). Втім такі донати дуже маленькі, тому, як правило, потреби закривають благодійники. Приміром, організовували благодійну вечерю з Річардом Бренсоном (англійський підприємець - ред)

Читайте також

Метро-школа у Харкові збільшується: класи відкривають на інших станціях метрополітену

Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що за першу чверть навчального року кількість учнів метро-школи збільшилася на 21%.

Мало хто усвідомлює, що наші діти вже майже п'ять років не ходять до шкіл. Жодного разу фізично не були у школі

У вересні 2023 року в Харкові відкрили метрошколу, спочатку там мало навчатися лише 800 учнів, але дуже швидко вона була переповненою. Попит дуже великий, але можливості метрополітену обмежені. Тому в Харківській області  розпочали будівництво кількох підземних шкіл. На глибині десяти метрів навчальні заклади зводять за будівельними нормами укриттів. Конструкція школи повинна витримати ракетний удар. І тут думки розділилися: одні батьки підтримали будівництво, адже кордон з ворогом дуже близько. Інші кажуть, далі цитата: “заганяють дітей у підвали, а закінчиться  війна, то що - гроші на вітер? Краще б ці кошти на дрони або машини розмінування витратили”.

Ніхто не знає, скільки триватиме війна, а українські регіони та навіть столиця постійно перебувають під загрозою балістичних ударів. Реалії такі, що єдино безпечне місце для навчання школярів – це підземна школа. Оскільки у прифронтових регіонах під час повітряних тривог діти не встигають навіть спуститися в укриття. Ніхто не буде брати на себе відповідальність за життя дітей – це занадто висока відповідальність. Навіть якщо ця фаза війни закінчиться, ми ж прекрасно розуміємо, хто наш сусід. Я впевнена, що підземні школи нам потрібні будуть ще багато-багато років, якщо не десятиліть. Втім,  будуючи школи під землею, потрібно відразу думати про їхнє використання в мирний період. Ми всі були свідками того, як почали зводити бетонні наземні укриття біля зупинок громадського транспорту, куди можна швидко добігти. На жаль, приблизно за місяць вони перетворилися на вбиральні. Мало хто усвідомлює, що наші діти вже майже п'ять років не ходять до шкіл. Це десятирічні діти, які не вміють спілкуватися з однолітками. Безумовно, результати PISA (міжнародне дослідження якості освіти – ред.)  через п’ять років покажуть, що вони не досягають не те, що базового, вони з самого низу цієї шкали вимірювання. Тому або ми даємо доступ до підземних шкіл і виводимо дітей на навчання, або у нас виростає покоління дорослих людей, які, на жаль, не отримують належної освіти. Ось така дилема. Я б дуже хотіла, щоб моя дитина навчалася в підземній школі. Оскільки у мене немає ілюзій, що онлайн навчання для дітей початкової школи приносить бодай якусь користь. 

Повна версія інтерв’ю директорка благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук доступна на YouTube-сторінці проєкту «ProГоворимо».

author ГОВОРИМО pro освіту

ГОВОРИМО pro освіту

редакція

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024