Пʼять питань про грантову систему оплати навчання

24 січня 2024

Навіть якщо дитина навчається на відмінно та добре складе випускні іспити, це не гарантує їй безоплатне навчання в університеті. У будь-якому разі так було раніше, коли в Україні працювало лише два «освітні пакети» - бюджет і контракт. Якщо на певній спеціальності чи у якомусь виші просто не було бюджетних місць, навчання було повністю платним. Або якщо конкурс на безоплатні місця був дуже високим і їх забирали самі лише 200-бальники. Але все має змінитися після впровадження поправок до деяких законів України щодо фінансування вищої освіти.

Пʼять питань про грантову систему оплати навчання  image

Що нового в оплаті вищої освіти?

Раніше на бюджеті навчалось приблизно 40% українських студентів, решта 60% здобували освіту на контрактній основі, самостійно сплачуючи за навчання. Тепер 25-30% студентів будуть навчатися за державним та регіональним замовленням, тобто повністю безоплатно, ще 35-40% отримують державні гранти, а 30-40% змушені будуть оплачувати навчання самостійно. Тобто основна перевага для студентів полягає в тому, що більше з них отримають допомогу в оплаті освіти, хоч дехто й лише частково.

Я хочу вступати до Київського університету ім. Тараса Шевченка на «міжнародні відносини». Я знаю, що там на бюджет можна потрапити з середнім балом не меншим за 197. Це дуже багато, я не думаю, що зможу аж так добре скласти тести. Але вчитись там дорого, батьки не зможуть оплатити мені все навчання. Тобто єдина більш-менш реальна можливість мені вчитись там, де я хочу,– це отримати грант від держави та платити частково. Правда я переживаю: чи не піднімуть університети ціни тепер? Усе рівно ж частково це за державний рахунок. Поки не зрозуміло.

Софія11-класниця із Запоріжжя

Коли запрацюють нововведення?

5-го січня Кабінет Міністрів України погодив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам», згідно з яким студенти зможуть отримати грантову підтримку на оплату навчання в українських вишах. Після розгляду Верховною Радою та затвердження зміни планують впровадити протягом найближчих п’яти років. Перші гранти мають бути нараховані вже для вступу-2024 за результатами національного мультипредметного тестування. Таким чином планують реалізувати систему співфінансування, за якої частково навчання оплачуватиме держава, частково – сам студент.

Як розраховуватиметься розмір гранту?

Передбачено, що розмір державної допомоги буде більшим чи меншим залежно від балів НМТ (ЗНО) випускника. Тобто відмінні результати дозволять повністю (або майже повністю) оплатити навчання, хороші – частково, а для тих, хто, на жаль, не впорався з тестом, лишається можливість навчатися за власних рахунок. Оскільки грант виплачуватиметься протягом усього терміну навчання, гроші обіцяють індексувати відповідно до рівня інфляції.

Хто ж отримає грант? Це залежатиме від середнього результату іспитів по всій країні. Наприклад, якщо середній бал з розрахунку на 1 предмет складає 163 бали, то державну підтримку отримують ті, хто набере 164 та вище.

Читайте також

Гранти для вступників: як працюватиме система

З 2024 року вступники зможуть отримувати від держави гранти. Така система прийде на заміну бюджетній формі навчання. У МІністерстві освіти і науки розробляють формулу, за якою на розмір гранту для здобуття вищої освіти впливатиме результат ЗНО вступника та індекс спеціальності.

Гроші ходять за студентом: як отримати грошову допомогу?

Грантова допомога передбачає, що держава даватиме гроші не університетам, а студентам. Тобто гарними результатами він «заробив» собі на вищу освіту й зможе обрати той виш, який до вподоби, а не просто той, де є бюджетні місця. Відповідно, це стане додатковим стимулом для університетів, аби покращувати рівень навчання, статус закладу, заохочувати абітурієнтів приходити саме до них.

Конкуренція університетів за вступника з державним грантом посилиться, що сприятиме підвищенню якості пропонованої освіти.

Михайло ВинницькийЗаступник міністра освіти і науки з питань вищої освіти

Заступник міністра освіти і науки розповів, що гроші приходитимуть вступникам просто до смартфонів за аналогією до програми «єПідтримка». Тобто після складання НМТ абітурієнт проходить такий шлях:

  1. Отримує на спеціальний рахунок кошти для оплати навчання.
  2. Обирає університет.
  3. Укладає договір, прописуючи там оплату грантовими коштами.

За словами Михайла Винницького, така система фінансування освіти більш справедлива. До того ж вона дозволить більшій кількості вступників отримати грошову підтримку від держави.

Що буде зі старим добрим «бюджетом»?

Я читала про цю новинку з грантами й трохи засмутилась. Я дуже старалась, щоб вступити на бюджет, але виходить, що платити все одно доведеться. Вони приберуть бюджетні місця чи залишать лише пільговикам, а всім іншим піднімуть ціни та дадуть трохи грошей. Виходить, що це просто повернення грошей за репетиторів, а навчання все одно платне.

Аліса11-класниця з київського ліцею

Традиційна бюджетна форма навчання залишається. Спеціалісти за державним замовленням, а також студенти із вразливих, пільгових категорій зможуть здобувати освіту повністю безоплатно. Також бюджет залишається у військових навчальних закладах. Вступ відбуватиметься за результатами тестувань та за правилами кожного конкретного університету.

author Поліна Чевердак

Поліна Чевердак

Журналістка платформи “ГОВОРИМО pro освіту”

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого