“З учителями тут завжди можна домовитися” - українці про досвід навчання за кордоном

24 листопада 2023

Попри складнощі адаптації за кордоном, мільйони українських родин, що опинилися в країнах Європи, Сполучених Штатах, Канаді через повномасштабне вторгнення Росії, отримали й унікальну можливість - досвід проживання в країнах Заходу. І порівняти - між іншим - українську систему освіти з іншими.

“З учителями тут завжди можна домовитися” - українці про досвід навчання за кордоном image

Київський міжнародний інститут соціології на замовлення ГО “Простір знань” провів дослідження* серед українських школярів та батьків, які вимушено виїхали за кордон та порівняв їхні відповіді з оцінками батьків та учнів, які відвідують українські школи. З'ясувалося, що закордонні школи краще комунікують з учнями і батьками, а довіра до вчителів у “нових” школах серед опитаних - значно вища.  

Менше навантаження 

Порівнюючи навчання за кордоном і в Україні, більшість учнів визнають - навчатися в “нових” школах їм значно легше. Одна з головних причин “розслабленої” програми - триваліше навчання: у багатьох країн навчання триває 12, а часом і 13 років. 

Крім того, школярів не так навантажують після уроків - більшість завдань виконується у школі, а домашня робота є простою або її взагалі не задають. Такий підхід зазвичай подобається учням і їхнім батькам, хоча є й протилежна думка - без достатньої кількості домашніх завдань школярі просто не засвоюють теми. 

Комунікація учнів та батьків з вчителями 

Дослідники також поцікавилися, як проходить комунікація між учнями, батьками та школою. Врахували при цьому вплив на учнів, передачу соціального досвіду й наукових знань, міжособистісне спілкування.

Як з'ясувалося, більшість опитаних школярів віддали перевагу тому способу комунікації, який вони спостерігають у закордонних школах. 57% учнів та їхніх батьків, які виїхали з країни, вважають, що комунікація у школах, де зараз навчаються діти, відбувається значно або дещо краще, порівняно зі школою в Україні.

Дослідження КМІС на замовлення ГО “Простір знань”

Найчастіше діти та їхні батьки позитивно відзначали такі аспекти комунікації зі школою як ставлення до нових однокласників (94% оцінили цей індикатор “добре” чи “дуже добре”), формування в учня віри в себе і власні сили та поширення ідей толерантності та рівності. Дещо гірше оцінили комунікацію щодо мотивування до навчання і зменшення стигматизації (тобто негативного виділення учнів з колективу за якоюсь ознакою).

Позитивно оцінили і комунікацію “школа-батьки”. 57% опитаних за кордоном вважають спілкування школи і батьків у залученні батьків до освітнього процесу в межах школи скоріше або дуже доброю. Серед опитаних в Україні таку комунікацію добре відзначили 40%.

Довіра до вчителя

Не зважаючи на те, що українські діти опинилися у чужих країнах, серед людей іншої культури, мови і традиції, школярі та їхні батьки, опитані КМІС, висловили дуже високий рівень довіри до вчителів за кордоном. Більше того вчителям у нових школах за кордоном довіряють більше, ніж в Україні. Так, високим такий рівень довіри назвали 84% опитаних, які виїхали з країни, тоді як в Україні таких - 60% серед опитаних.

Читайте також

“Таких істерик у дитини ще не було”: чому не всі школярі змогли адаптуватися за кордоном

У перші місяці повномасштабної війни українські діти, які опинилися в чужих країнах, були дезорієнтовані - зі зрозумілих причин. Більшість дітей адаптувалися впродовж кількох місяців. Проте пройшло понад півтора року, а частина школярів так і не прийняла своє нове оточення. Що робити, щоб допомогти дитині та які ризики може нести постійний стрес та непорозуміння з однолітками?

І хоч через те, що українські біженці перебувають за кордоном не дуже тривалий час і зарано говорити про побудову повністю довірливого ставлення, опитані все ж високо відзначають професійну кваліфікацію вчителів за кордоном, любов до своєї професії, високий рівень відповідальності і зацікавленість у навчанні дітей.

Плани на майбутнє

Чи задоволенні українці системою освіти за кордоном настільки, щоб продовжити навчання у іноземних вишах? Здебільшого українським біженцям важко відповісти на це запитання - адже чітких планів вони не мають. 

Водночас опитані школярі розглядають можливість здобувати вищу освіту в Канаді та Європі, бо кажуть, що такі дипломи вище цінується і надає більше перспектив у подальшій кар’єрі.

Вагомими факторами, які викликають сумнів щодо майбутнього університетського життя за кордоном є, наприклад, висока платня за навчання за кордоном (Нідерланди) та проходження військової служби (Ізраїль).

Втім, не зважаючи на численні переваги здобуття освіти у Європі, США, Канаді чи Ізраїлі, багато українців бачать своє майбутнє вдома - в тому числі розглядають можливість навчання в українських вишах.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися тут.

*Дослідження на тему “Розробка та впровадження програми гуманної комунікації в українській шкільній системі на основі активного вивчення досвіду країн із сучасними освітніми системами” було проведено Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення громадської організації “Простір Знань” у липні-серпні 2023 року. Основний метод збору даних – глибинні інтерв’ю, їх було проведено 40 серед батьків дітей шкільного віку, дітей 14-17 років, які отримують загальну шкільну освіту та шкільних вчителів, які мають дітей шкільного віку. Географія: Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Нідерланди, США, Канада, Польща, Чехія, Словаччина, Ізраїль та Україна.

author ГОВОРИМО pro освіту

ГОВОРИМО pro освіту

редакція

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого