Дисципліна без криків, рейтинг учнів та планшети замість підручників: як вчаться у Великій Британії

13 жовтня 2023

20 тисяч українських дітей минулоріч закінчили навчальний рік у школах Британії. І якщо раніше англійська освіта здавалася привілеєм для заможних родин та дітей дипломатів, які вибирали приватні школи-пансіони, то останні півтора роки тисячі українських родин, які опинилися в Британії через війну, змогли порівняти звичайні українські школи з англійськими. Як у Британії сприяють вільному вибору дитини в умовах суворої дисципліни та як виховати британську ввічливість? Редакція “Говоримо pro освіту” зібрала думки освітян, які бачили британську школу ззовні і зсередини.

Дисципліна без криків, рейтинг учнів та планшети замість підручників: як вчаться у Великій Британії image

Початкова школа: уроки на підлозі та театральні вистави замість історії

Наталія Хращевич із двома дітьми переїхала до британського міста Горшем у південно-східній частині Англії навесні 2022 року. За плечима - 15-річний педагогічний досвід: Наталія працювала вчителем англійської мови у Києві. Тому одразу спробувала шукати роботу в освітній галузі - спочатку працювала у дитячому садочку, а потім - пройшла співбесіду і стала асистенткою вчителя у початковій школі. 

“Спершу, коли початкову школу я могла оцінити тільки як мама, вона мені здалася дитячим садочком. Програма легка, до навчання дітей немає суворих вимог. Але коли я стала працювати у школі, моя думка змінилася. Діти в Британії йдуть до школи у 4 роки - це підготовчий клас. Тобто в другому класі їм лише 6-7 років, і нехай у них інша програма з математики, але вони вже вивчають географію та історію”, - каже Наталія.

Вчитель у Великій Британії
Наталія Хращевич, асистентка вчителя в Kingslea Primary School

Для того, щоб зацікавити новою інформацією дітей з перших років навчання, вчителям доводиться вдаватися до креативних методів. Вчителька початкової школи Kingslea Primary School Емі Ротвелл каже - навчальна програма не вимагає творчого підходу від педагога, але вчителі самі намагаються вийти за рамки сухих рекомендацій від уряду. 

“У нашій школі ми практикуємо вивчення якоїсь нової інформації з так званого “вражаючого початку” (“stunning start”). Це унікальний урок, де ми намагаємося максимально зацікавити і залучити дітей. Наприклад, у нас бувають театральні вистави. Акторські колективи приходять до школи, відтворюють день з доби вікторіанської Англії або показують виставу про Велику пожежу у Лондоні. І вже після того, як ми підігріли інтерес у дітей, нам треба просто підживлювати їхні знання, адже учні вже захопилися новою темою”, - говорить місіс Ротвелл.

Ще одним здивуванням для Наталії Хращевич було ставлення до маленьких школярів - у Британії ніхто не вимагає, щоб діти перших років навчання під час уроку сиділи за партою. “Вони сидять біля вчителя на підлозі, як курчатка. Я раніше такого не розуміла, але тут побачила - їм так легше. Вони не можуть сидіти за партами кожного дня”.

У школах також повністю відмовилися від підручників - діти навчаються за планшетами та ноутбуками.

Не вчитися на “відмінно”, а робити прогрес

Система оцінювання у британських школах може відрізнятися в залежності від регіону і самого навчального закладу. Але головний принцип - спільний для всіх: у початковій школі діти не отримують оцінок, їх тестують на рівень знань тільки після закінчення 6-го року навчання. І вже від результату цього тестування залежатиме, в який клас потрапить дитина в середній школі - в Британії практикують розподіл за рівнем успішності. Варто сказати, що така система нерідко піддається критиці - адже учні в менш успішних класах рідко намагаються покращити свої оцінки і практично не мають шансу перейти в успішніший клас. 

А ось так званий рейтинг учня існує від самого початку навчання. І це - не оцінки за вивчені уроки, а швидше показник адаптованості дитини до правил і порядків школи. Рейтинг учня на рівні з оцінками за успішність враховується при вступі до коледжу.

Вчителі мають систему як заохочень, так і штрафів. Наталія Хращевич розповідає, що педагоги школи мають право знімати бали рейтингу за погану поведінку учнів під час обідньої перерви чи за невідповідність форми. Одяг у британских школах регламентований дуже суворо - учні мають носити тільки визначену розпорядком школи форму. 

Шкільна форма у Британії
Аліса і Тимофій Хращевичі у формі шкіл Горшема (Велика Британія)

Так, донька Наталії Аліса нещодавно втратила один бал рейтингу за те, що підкотила спідницю. “Вчитель помітив, що спідниця коротша, ніж має бути. Він не робив зауваження, не кричав. Він просто поставив у програмці рейтингу Аліси “-1”, про що мені одразу прийшло повідомлення на пошту”, - каже Наталія. 

А ось до навчання у британських школах ставлення менш суворе. Тетяна Джулай, яка рік пропрацювала асистентом вчителя у середній школі в Уельсі, говорить - британці вважають, що кожна дитина навчається за своїми можливостями і вимагати оцінок “відмінно” ніхто не буде. 

“Як асистент учителя я була на багатьох зустрічах вчителів з батьками. Вчителі ніколи не скажуть, що дитина відстає чи погано вчиться. Вони всіх хвалять, мовляв, ваша дитина чудова, кмітлива, креативна. Максимум, що вони можуть сказати: “Зверніть увагу на цю тему…” В британській школі, наприклад, неважливо, чи читає дитина з необхідною нормою швидкості. Головне, щоб учень показував прогрес в порівнянні зі своїми ж минулорічними результатами” - каже Тетяна Джулай. 

Асистент вчителя в британській школі
Тетяна Джулай пропрацювала асистентом вчителя майже рік

Спортивні діти та неспортивне харчування 

Важлива частина шкільного життя у Британії - це спортивні заняття. З початкової школи у дітей є уроки з футболу, хоккею, крикету, тенісу, нетболу. Діти беруть участь у командних змаганнях між школами і така активність може значно покращити їхній рейтинг. 

Крім того, в Британії ніколи не нехтують прогулянками на свіжому повітрі - навіть у прохолодну погоду чи дощ діти кожну перерву проводять на подвір'ї школи.

А от до чого українським дітям доводиться звикати в англійських школах - так це до харчування. “Вони їдять хліб з хлібом”, - каже семикласниця Аліса. Її британські однокласники в шкільному буфеті завжди надають перевагу сендвічам, бургерам і булочкам. Звичних для нас перших і других страв у британських їдальнях не те, що зовсім немає, але вибір невеликий. А коштує обід близько 3 фунтів - це майже 150 гривень.  

Середня школа: вибір на майбутнє

З сьомого класу - а саме тоді британські діти переходять до середньої школи - в учнів додається багато нових предметів. І це не тільки стандартні хімія, фізика, біологія - в англійських школах, до прикладу, вчать готувати, а в старших класах також вивчають на базовому рівні психологію, соціологію, криміналістику. 

Учні 9-11 класів мають визначитися з предметами, які вони хочуть вивчати у коледжі - їх буде всього чотири і змінити свій вибір після школи буде вже практично неможливо. Таким чином, вже у старших класах школи діти роблять вибір - вони йдуть до коледжу, щоб здобути професію і працювати одразу по його закінченню, чи обирають ті предмети, які їм знадобляться при вступі до університету. 

Horsham Football Club
Тимофій Хращевич з мамою. Horsham Football Club

Наталія Хращевич говорить, британські підлітки не завжди підходять до цього вибору відповідально. Тоді як її син, 11-класник школи для хлопців у Горшемі, вже визначився - хоче в майбутньому працювати в авіації. Тимофій уже готується до іспитів. “Правда, є ризик, що він не здасть фізкультуру”, - каже Наталія. Тимофій вибрав цей предмет одразу після приїзду в Британію, бо серйозно займався футболом і думав, що фізкультура в англійських школах не надто відрізняється від українських. “Виявилося, що це для нього найскладніший предмет. Крім спортивних нормативів, потрібно здавати ще й теорію. Наприклад, може попастися питання - яка група м'язів задіяна при грі в теніс. І всю цю термінологію треба знати англійською!” - каже мама Тимофія. 

Навчання у державних коледжах безкоштовне. А ось університетська освіта у Британії платна і доволі дорога. Вступники часто беруть студентський кредит, який покривають уже з власної зарплати після навчання.

Все навколо дитини

Українським дітям та їхнім батькам потрібен час, аби звикнути до британських порядків. Однак у чому сходяться більшість українців у англійських школах - там система освіти значно більше орієнтована на дитину, каже Тетяна Джулай. У школі, де вона працювала, були випадки неприйняття дітьми з України нового навчального закладу, але це швидше варто списати на стрес від війни і переїзду. І навіть такі учні з часом полюбили свою нову британську школу.

“Тут зовсім інша атмосфера. Тут дитину чують. Дитина може піти до директора, щоб поговорити. В початковій школі директор узагалі щоранку стоїть біля школи, зустрічає і проводжає дітей. Це кардинально змінює ієрархію в навчальному закладі. Персонал школи працює виключно для дітей”, - каже Тетяна. 

Британські вчителі ставлять на перше місце індивідуальний підхід до дитини, її психологічний комфорт, а вже потім - дисципліну та успішність. Дитина, яка почувається нещасливою, навряд чи хотітиме вчити математику чи географію, вважає вчителька Емі Ротвелл.

“Якщо спробувати описати, яких дітей прагне виховати британська школа, я б сказала, що в першу чергу - щасливих. Зрозуміло, що академічні програми, розроблені урядом, не вимагають від нас сприяти щастю учнів. Однак, це важливо для самих вчителів. У школі, в якій я працюю, вважають - якщо дитину щось турбує, вона нещаслива, то вона й не може добре навчатися. Так, не все залежить від школи, але за можливості задовольнити базові потреби наших учнів, переконатися, що їм комфортно, - це також частина роботи вчителя у Британії”, - каже місіс Ротвелл

author Дарія Гордійко

Дарія Гордійко

редакторка порталу

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого