Усе в руках батьків
Права батьків регулюються низкою нормативних документів, найголовнішим з яких є Закон України «Про освіту». Там зазначено, що батьки (а також офіційні опікуни) мають захищати права та законні інтереси учнів відповідно до законодавства. Цей пункт дає дорослим великий спектр можливостей для забезпечення своїм дітям комфортного, ефективного та безпечного навчання. Зокрема вони можуть:
- обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми освіти;
- звертатись до закладів освіти за інформацією чи роз’ясненнями, якщо вони потрібні;
- завчасно отримувати інформацію про всі заплановані та позапланові заходи, надавати (чи не надавати) згоду на участь дитини в них;
- подавати заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини, вимагати розслідування таких випадків тощо.
Право на якісну освіту
Поняття якісної освіти досить широке та охоплює безпечне й комфортне освітнє середовище, наявність підручників, достатню кількість кваліфікованих вчителів. Заміна вчителів може бути лише тимчасовою. Кожен предмет має викладатися тим педагогом, який має відповідну спеціалізацію. Уроки повинні проводитись за розкладом, їх тривалість мусить бути такою, яка передбачена для певної категорії учнів.
Читайте також
Чи потрібно переривати онлайн-уроки під час тривоги — рекомендації Офісу освітнього омбудсмена
У навчальних закладах під час оголошення повітряної тривоги заняття припиняються: учні йдуть в укриття. А от щодо онлайн-навчання під час ракетної небезпекиу батьків немає однозначної позиції. Або вчитисяі не матипроблем з освітніми втратами, або дбати про безпеку дітей і пропускатинавчання під час повітряних тривог – фактично перед таким вибором опинилися українські батьки в деяких регіонах. Редакція "Говоримо pro освіту"звернулася за рекомендаціями до представників Офісу освітнього омбудсмена України.
Питання оцінювання також регулюється законом: учні мають право на відкриту, прозору та справедливу систему оцінювання. МОН прописало критерії оцінювання завдань різних типів, контрольних, самостійних тощо. Якщо вчитель ставить дитині низькі оцінки, батьки можуть попросити пояснень щодо цього, адже мають право на моніторинг та контроль за успішністю дітей.
Індивідуальна програма розвитку: яка роль батьків?
Вибір форми навчання став значною проблемою для батьків, чиї діти навчаються за кордоном, але хочуть зберегти зв’язок з українською школою. Згідно зі статтею 55 Закону України «Про освіту» лише батьки можуть обирати форму навчання для своїх дітей. Натомість заклади освіти не мають права відмовити у зарахуванні чи переведенні на іншу форму. Але можуть бути умови, які повинні бути виконані. Наприклад, у школі повинні бути дистанційні класи, адже не в усіх навчальних закладах вони є.
Зараховувати учнів на навчання за індивідуальною формою можна незалежно від наявності вільних місць у класі. Підставою для зарахування або переведення має бути письмова заява, яка може подаватися онлайн, оскільки багато хто з сімей знаходяться за кордоном.
Якщо обрано індивідуальну форму, школа повинна розробити індивідуальний план навчання. Він враховує місце перебування дитини, зручний час для навчання та консультацій з учителями, як і коли здаються контрольні роботи тощо. Індивідуальний план обов’язково узгоджується педагогічним колективом і підписується батьками. Якщо цього не було зроблено, він вважається недійсним. Також школа повинна надати доступ до підручників, бібліотечного фонду навчального закладу.
Своєю чергою батьки зобов’язані забезпечити дитині умови для дистанційного навчання та контролювати відвідування уроків.
Читайте також
Як працює індивідуальне навчання в Україні: роз’яснення адвокатки
Українські школи готуються у вересні повернутися до очного навчання, і це викликає безліч запитань у батьків. Зокрема, чи зможуть навчатися індивідуально діти, які перебувають за кордоном та в інших містах України? Разом з експерткою Людмилою Логуш ми розібралися у тонкощах індивідуального навчання.
Побори в школі
Повна загальна середня освіта в Україні є безоплатною. Школи можуть приймати благодійні внески від батьків, але лише добровільно, без жодних принижень чи дискримінацій. Якщо батьки одного з учнів в класі відмовились «скидуватися» на друковані зошити, то весь клас має відмовитись від цієї ідеї також. Не може бути такого, щоб у когось з дітей зошит був, а в когось – ні. Або всі, або ніхто.
За кошти, зібрані батьками на будь-що, має бути оприлюднений звіт. Його повинні розміщувати у відповідних розділах на сайтах навчальних закладах.
Якщо є випадки вимагань та дискримінації, образ чи приниження учнів, батьки мають право подати заяви на ім’я керівника закладу освіти, скаргу до територіального відділення управління освіти, заяву про вчинення кримінального правопорушення до поліції.
Булінг: про наболіле
На жаль, булінг досі може зустрічатися в українських закладах освіти. І найгірше те, що часом адміністрація ігнорує це явище, намагається не оприлюднювати інформацію, аби не псувати репутацію школи. Страждають від цього, звісно, діти.
Законодавством передбачена відповідальність за булінг. Тому в разі виникнення такої проблеми необхідно реагувати, подавати заяву, притягати до цієї відповідальності кривдника. Але спочатку булінг потрібно виявити та правильно класифікувати. Ознаками булінгу є:
- систематичність (повторювальність) діянь;
- наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком чого є заподіяння психічної або фізичної школи, приниження, страх, тривога.
У разі цькування чи приниження батьки (дитина, свідки, працівники школи) мають право подати заяву до керівника закладу освіти. Необхідно детально викласти обставини, вказати місце та тривалість булінгу, додати підтвердження. Заява може бути усною чи письмовою. Але другий варіант зазвичай ефективніше. Рішення стосовно того, чи був факт булінгу, приймається колегіально.
За булінг передбачена цивільноправова (відшкодування матеріальної та моральної шкоди), адміністративна (штраф, громадські роботи), дисциплінарна (відрахування, догана, звільнення) та кримінальна (у важких ситуаціях) відповідальність.
Читайте також
Як розпізнати булінг у школі?
67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років зіткнулися з проблемою булінгу, а 24% — стали жертвами, згідно з дослідженням ЮНІСЕФ. У 2019 році законодавством було визначено булінг як окремий вид правопорушення. Проте часто булінгом називають поведінку, яка насправді такою не є. Адвокатка Людмила Логуш пояснила, що таке булінг та які його ознаки.
До кого звертатися зі складники питаннями?
Для ефективного захисту прав необхідно подати звернення до керівника закладу освіти. Це можна зробити усно, але якщо така комунікація неефективна, варто переводити спілкування у письмовий формат. Для цього необхідно оформити заяву (чи скаргу) у двох екземплярах. На одному канцелярія чи секретар ставить відмітку про прийняття, і ви забираєте цей екземпляр. Другий – залишається у адміністрації.
Наступний етап – збір доказів. Сюди входять копії документів, скріни з месенджерів, фото, відео та аудіо. Разом з тим зібрані докази мають не порушувати права інших людей. У скаргах чи заявах варто посилатися на відповідні норми законів.
Часом у школах виникають питання, з якими не можуть впоратися вчителі та адміністрація. У такому разі батьки мають законне право звертатися до Департаментів освіти обласних та міських державних адміністрацій. Вони зобов’язані надати письмові коментарі, допомогти, підказати варіанти розв'язання проблеми.
Подати запит можна звичайною поштою (цінним листом з описом) або електронною поштою. У другому випадку варто видрукувати документ та підписати його, відсканувати, бажано також підписати цифровим підписом.
*Матеріал підготовлений за підсумками вебінару «Захист прав батьків та дітей», проведеного ГО «Простір знань»
