На зв’язку
Голос батьків Тетяна Білостоцька*
«Телефон в українського школяра повинен бути. Бо українські державні школи і до повномасштабного вторгнення не були безпечні, а під час цієї війни небезпека зросла ще більше».
Голос батьків Олена Гарненко*
«Тривоги по 7-10 разів на день. Частина з них закінчується обстрілами. Часом батькам треба за кілька хвилин пройти в укриття, і ми маємо знати обстановку, щоб швидко ухвалити рішення».
2022-2023 навчальний рік в Україні минув у змішаному онлайн-офлайн форматі. Школи, які мають обладнане бомбосховище, проводили уроки наживо. І наступного навчального року таких шкіл стане більше. Підготовка триває. Про це, зокрема, заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час зустрічі з делегацією Групи друзів України в ЮНЕСКО:
Безпека є нашим пріоритетом, тож нині ми докладаємо максимум зусиль, щоб створити необхідні умови для організації навчання в офлайн-форматі. Однак у тих випадках, коли це неможливо з безпекових причин, наше завдання – запровадити якісне онлайн-навчанняОксен Лісовийміністр освіти і науки
У випадку повітряної тривоги учні мають організовано перейти до сховища. Батькам важливо, щоб діти залишались на зв’язку. Тож заряджені мобільні телефони – незамінна річ для українських учнів.
А як щодо мирних умов навчання? На думку батьків, які підтримують тезу про необхідність мобільних телефонів у школярів, смартфони допомагають:
- швидко повідомляти про зміни планів, передавати термінову інформацію дітям тощо;
- фіксувати правопорушення зі сторони вчителів або інших учнів;
- запобігати булінгу.
Школа в смартфоні
Голос педагогів Світлана Каплун*
«А де ж наше бажання використовувати сучасні технології (наприклад, BYOD)? Сучасні підручники насичені QR-кодами, існує багато цікавих мобільних застосунків для побудови й аналізу графіків, моделювання фізичних явищ тощо. Смартфон із певними застосунками виступає сам як справжня цифрова лабораторія. Використання мобільних телефонів для участі в освітніх квестах, змаганнях в Kahoot та WordWall, визначення рослин та птахів – це лише мала частина того, що може застосувати в навчанні сучасний учитель. І завзята та радісна заборона мобільних телефонів (замість уміння їх обґрунтовано використовувати) не врятує нудний урок».
Сьогодні смартфони – це дещо більше, ніж можливість зателефонувати батькам та поспілкуватися з друзями в месенджері. Мобільні телефони можуть стати зручним інструментом для здобуття знань. Особливо в умовах дистанційного навчання. Окрім класичних Classrom та Zoom, з якими українські школярі товаришують ще з часів пандемії, існує багато корисних сервісів та застосунків, наприклад:
- Портал Всеукраїнської школи онлайн.
- Освітня онлайн-платформа Coursera.
- Українська платформа Prometheus.
- Освітній проєкт EdEra.
- Платформа для вивчення мов Duolingo.
- Онлайн-лекторій TED.
- Е-підручники для учнів 1-5 класів від видавництва «Ранок».
- Застосунок «Library for all».
- Платформа для вивчення англійської «Mondly».
А ще величезна кількість словників та енциклопедій, електронних бібліотек та освітніх YouTube-каналів, чати класу та школи тощо.
Міжнародний досвід
Голос батьків Юлія Жадан
«Мій син навчається у 8 класі. Цей навчальний рік ми провели у Польщі і змінили дві школи протягом року. Школи у віддалених, протилежних кінцях Польщі, в різних воєводствах, що дає підстави вважати, що система однакова по всій країні. У першій нашій школі телефони були дозволені тільки на перервах. А от в другій – заборонені повністю. Навіть на перервах. За порушення цього правила, вчитель забирав телефон, і повертали його тільки батькам учня особисто. І якщо батьки кілька днів не могли прийти по телефон, то весь цей час він залишався в учителя. Цікаво, що всі звикли. Ні в кого не було жодних нарікань. Бо правила є правила, і їх усі дотримуються».
У багатьох країнах світу існує часткова чи повна заборона на використання мобільних телефонів у школах:
- Франція – заборона телефонів встановлена Кодексом про освіту, вона стосується як власне навчального процесу, так і освітніх заходів поза межами школи (екскурсій, прогулянок тощо).
- Польща – використання ґаджетів на законодавчому рівні не регулюється. У Законі «Про освіту» зазначено, що школам надається можливість самостійно встановлювати обмеження щодо телефонів та інших приладів.
- Швеція – кожна школа повинна мати письмову процедуру щодо поводження з телефонами та іншим обладнанням. Застосування можливе у двох випадках: з освітньою метою за згодою вчителя; якщо це необхідно для адаптації чи спеціальної підтримки дитини.
- Німеччина – брати телефони до школи не забороняється, але їх використання в межах навчального закладу регулюється на рівні окремої федеративної землі Німеччини та школами індивідуально.
- Велика Британія – була спроба законодавчої заборони на гаджети, у 2021 році до парламенту була подана відповідна петиція, але її відхилили, а питання залишили на розсуд шкіл.
- Японія – з 2009 року існувала заборона Міністерства освіти на смартфони в молодшій школі, але у 2020 році прийняли Методичні вказівки, за якими дозволяється використання мобільних за певних умов. Головне правило – батьки не повинні телефонувати дітям у жодному разі, окрім надзвичайних ситуацій чи стихійних лих.
Поглинач уваги та часу
Голос педагогів Сергій Гаджилов*
«Наявність смартфонів дуже впливає на якість навчання деяких дітей. У декого вже є залежність, бо без смартфону не можуть і п’яти хвилин прожити. Наші учні часом навіть не реагують на зауваження, усі перерви сидять у смартфонах. Для екстреного зв'язку з батьками можна використовувати кнопкові телефони. Але, як мінімум, було б гарно, щоб батьки знали про батьківський контроль та використовували його на смартфонах. Знаю батьків, які були дуже здивовані статистикою батьківського контролю. Виявляється, дитина гралася на смартфоні під час уроків і дома більше ніж 14 годин на добу».
В Україні немає заборони на використання мобільних телефонів у закладах освіти. Такі обмеження можуть траплятися у правилах окремих шкіл, вони ґрунтуються суто на внутрішніх домовленостях між педагогами, батьками та учнями. А якщо таких домовленостей не існує?
Мобільний телефон, як і будь-яка інша особиста річ, є власністю учня. Згідно з Цивільним кодексом України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Тобто вилучити телефон примусово вчитель не може. Але може наполягати на тому, аби ґаджет не використовували, якщо це заважає навчальному процесу.
Правила поводження з ґаджетами доречно внести до внутрішніх законів школи, зафіксувати в Статуті навчального закладу та обов’язково розтлумачити учням і батькам. Існує безліч дієвих прикладів унормування цього аспекту. Як-от встановлення у класах спеціальних боксів чи комірок, до яких школярі складають свої телефони на початку навчального дня, аби смартфони їх не відволікали. Доречним може стати й обмеження доступу до соцмереж, розважального контенту, ігрових сайтів під час використання шкільної мережі інтернету. Замість цього дітей на перерві можна залучити до різних видів активності, створити для них ігрову зону тощо.
Заборонити не можна використовувати – де поставити кому?
Хто ж має рацію: прихильники ґаджетизації чи ті, хто проти телефонів у руках школярів? Істина десь посередині. Ні батьки, ні педагоги не ставлять за мету обмежувати права та свободи дітей, стримувати їхній розвиток чи позбавляти доступу до навчальної інформації. Але якщо телефон заважає навчанню, а ґаджетоманія перетворюється на залежність, втручання дорослих необхідне.
Як навчити дітей відповідального користування ґаджетами?
- Формувати в школярів навички цифрової грамотності. Ідеться про основні правила використання ґаджетів, поширення інформації та спілкування онлайн.
- Розвивати аналітичне та критичне мислення. Навчати сумніватися, порівнювати та перевіряти. Встановлювати внутрішньошкільні правила використання телефонів.
- Говорити про кібербезпеку, а саме про надійні паролі, антивірусні програми, ігнорування сумнівних посилань та неперевірених сайтів, захист від фішингу тощо.
- Займатися профілактикою кібербулінгу.
- Навчати основ тайм-менеджменту. Акцентувати на тому, що ґаджети часто забирають у нас час, який доречно було б використати на щось більш корисне, приємне та цікаве.
- Приділяти увагу культурі поводження з телефонами вдома, вводити сімейні обмеження (наприклад, не використовувати телефони після 20:00) та правила (на кшталт жодних гаджетів під час сімейної прогулянки).
Щоб зробити телефон помічником педагогів (а не конкурентом за увагу), необхідно здійснити чималу роботу. І вона неодмінно буде ефективною, якщо школа та батьки об’єднають зусилля, знайшовши спільні точки дотику в цьому питанні.
*у тексті використано коментарі користувачів соцмережі Facebook
