Мовний бар'єр — головна проблема українських школярів за кордоном. Опитування
22 листопада 2023
Переважна більшість учнів вже адаптувалися у навчальних закладах за кордоном. Про це свідчить дослідження КМІС на замовлення ГО “Простір знань”* (Розробка та впровадження програми гуманної комунікації в українській шкільній системі на основі активного вивчення досвіду країн із сучасними освітніми системами). Втім деякі школярі досі почуваються не комфортно.
Мовний бар’єр залишається основною перешкодою як на уроках, так і у спілкуванні з однолітками.Особливо це стосується таких мов, як фінська, нідерландська та іврит. Труднощі передусім виникають із використанням спеціальної термінології. Відмінність освітніх систем та менталітету також ускладнюють адаптацію українських школярів за кордоном, зазначають в Київському міжнародному інституті соціології.
Попри труднощі, з якими стикнулися українські школярів, багато хто вже оцінив переваги європейської освіти, кажуть соціологи. Повага до особистості дитини, більше вільного простору, лояльне ставлення вчителів та допомога від організаторів освітнього процесу - основні фактори, які назвали опитані школярі.
*Дослідження на тему “Розробка та впровадження програми гуманної комунікації в українській шкільній системі на основі активного вивчення досвіду країн із сучасними освітніми системами” було проведено Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення громадської організації “Простір Знань” у липні-серпні 2023 року. Основний метод збору даних – глибинні інтерв’ю, їх було проведено 40 серед батьків дітей шкільного віку, дітей 14-17 років, які отримують загальну шкільну освіту та шкільних вчителів, які мають дітей шкільного віку. Географія: Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Нідерланди, США, Канада, Польща, Чехія, Словаччина, Ізраїль та Україна.
У школах України відбувається основний етап третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти. Відповідні анкети заповнюють і вчителі.
Дві школи одночасно – це подвійне фізичне та розумове навантаження, подвійна кількість домашніх завдань, контрольних та самостійних. Діти, які через російську агресію виїхали за кордон, за правилами країн перебування мають навчатися у місцевих школах, але і не хочуть залишати рідні школи в Україні. Міністерство освіти та науки вирішило полегшити життя українським дітям за кордоном і дозволило вивчати лише «українознавчий компонент шкільної програми». Так освітяни хочуть зменшити навантаження на школярів. Цей формат навчання забиратиме лише 6-8 учбових годин на тиждень. Решту предметів діти вивчатимуть у школах країн, де вони зараз перебувають, і цю частину освітньої програми наприкінці року їм зарахують автоматично. Як оцінили таку освітню новацію школярі та батьки за кордоном, з’ясовувала редакція «Говоримо pro освіту».
У перші місяці повномасштабної війни українські діти, які опинилися в чужих країнах, були дезорієнтовані - зі зрозумілих причин. Більшість дітей адаптувалися впродовж кількох місяців. Проте пройшло понад півтора року, а частина школярів так і не прийняла своє нове оточення. Що робити, щоб допомогти дитині та які ризики може нести постійний стрес та непорозуміння з однолітками?
Цей сайт використовує файли cookie. Вони дають нам змогу забезпечувати нормальну роботу сервісу, зокрема захист від шахрайства або неправомірного використання, а також вимірювати нашу аудиторію.
