Відповідно до рекомендацій ізраїльського Управління тилом, неповнолітні не можуть відходити далеко від дому чи від приміщень, де є бомбосховища. Тому фактично діти зараз не мають змоги вільно пересуватися вулицями. Редакція “Говоримо pro освіту” поговорила з українцями в Ізраїлі про те, як зараз проходить навчання в умовах війни.
“Дочка ще добре пам'ятає окупацію в Бучі, де загинули сусіди, друзі. А тепер війна тут…”Вікторія Друзенкомама двох школярок, м.Єрусалим
До Ізраїлю ми приїхали у кінці березня 2022 року. Ми виїжджали з Бучі під час окупації і діти пам'ятають, що таке обстріли і сирени, ще з того часу. У нас троє дівчат: старша - вже повнолітня, а дві молодші - 11 і 16 років - ходять до школи.
Зараз живемо в Єрусалимі і оскільки тут сирени бувають вкрай рідко - бо це місто трьох релігій, тут багато різних святинь - то думали, що тут нам буде спокійно. З початком гострої фази війни в Ізраїлі сигнали небезпеки почали вмикати і тут. Діти їх важко сприймають психологічно, особливо Софія, якій 16-ть, бо вона все пам’ятає ще з Бучі, вона читала новини, як все відбувалося в Україні, де загинули сусіди, друзі. А тепер війна тут… Перші дні діти навіть за двері боялися виходити, тільки під час сирени бігли в укриття.
Для мене було трошки дивно, що навчання в школах, в які ходять мої діти, взагалі не переривається. Вже 8 числа у дітей були онлайн-уроки. Нам надіслали всі лінки для навчання, розклад. У молодшої доньки по 3 уроки в день - математика, іврит, англійська - тобто їх не навантажують. А от у старшої повноцінне інтенсивне навчання і навіть домашні завдання є.
Якщо порівняти з дистанційним навчанням в Україні, то великої різниці немає. Дуже все залежить від дитини, чи готова вона самостійно навчатися.
“Діти в Ізраїлі звикли жити в умовах війни. Вони змалечку знають, що таке сирени і бомбосховища, і не панікують”Олександра Кріспінмама двох дітей, м. Реховот
Перший тиждень ізраїльські школи не працювали. Вчителі подзвонили дітям, намагалися їх підтримати. Наша вчителька прислала дітям відео з Youtube як зробити ляльку - просто для того, щоб вони заспокоїлися.
З неділі у дітей почалися уроки в зумі. Цей формат у нас уже налагоджений, ще з часів ковіду. Але я знаю, що не всі батьки і діти можуть впоратися з дистанційним навчанням. Я своїх дітей контролюю, у них, скажімо так, виховання наполовину українське, тому вони знають, що таке дисципліна. Але загалом вчителям в Ізраїлі дуже важко, особливо під час онлайн-навчання. Діти можуть відключити камеру і звук і просто піти гратися. В родинах, де батьки працюють, або є по четверо діток дуже важко проконтролювати кожного.
Практично в кожному будинку в Ізраїлі у квартирах є кімнати-бомбосховища - тому під час атак діти там навчаються, переривати онлайн-урок немає сенсу.
Моїй доньці Лії 9 років, синові Аріелю - 6,5. Вони громадяни Ізраїлю, народилися тут. Треба розуміти, що діти в Ізраїлі звикли жити в умовах війни. Вони змалечку знають, що таке сирени і бомбосховища і, якщо батьки до цього ставляться спокійно, не панікують, то і діти сприймають всі ці події без паніки. Ми живемо в центральній частині Ізраїлю, містечко Реховот недалеко від Тель-Авіва, обстріли тут бувають, але ми почуваємося більш-менш стабільно.
“Головна мета педагогів зараз - це не оцінки і нові знання. Ми маємо показати, що в країні єдність, а наша армія нас захищає, а отже можна повертатися до навчання”Тетяна Праволюбовазавуч старшої школи, м. Адаса Наурім
Я працюю в ізраїльській школі майже 24 роки. Для нас це не нова ситуація, для дітей постійно проводяться тренінги, вони знають, що за одну хвилину треба добігти до бомбосховища. Ми і для дітей-біженців з України - а таких у нас 60 - цього року проводили тренінги.
Наша школа в жовтій зоні і, оскільки ми маємо бомбосховища, то відновили навчання з цієї неділі. Хоч ми теоретично є в радіусі польоту ракет, до нас нічого не долітає, зазвичай ми чуємо тільки звук - як спрацьовує Залізний купол.
Наша школа має кампус, в якому учні живуть, але зараз багатьох дітей батьки забрали додому. Тому уроки проводимо двома способами - дистанційно і очно. Міністерство освіти відкрило для нас всі навчальні платформи безкоштовно і зараз у нас вже технічно все більш злагоджено працює, ніж, наприклад, з початком коронавірусу, і діти спокійно підключаються.
Але, звичайно, найголовніше зараз - це не оцінки з математики і біології. Найголовніше - це заспокоїти, це показати, що в країні єдність, що нас морально підтримують інші країни. І що наша армія нас захищає на всіх кордонах, а отже можна повертатися до навчання.