Під час нашої розмови Кіра стежить, щоб мама “не поширювала стереотипи про Австралію” - тобто не говорила про отруйних павуків. “Їх тут не так уже й багато” - каже дівчинка.
Наші знання про Австралію зазвичай і обмежуються фактами про павуків і кенгуру. Це й не дивно - далекий континент практично не має з Україною культурних зв'язків, відсутні й тісні економічні взаємини. Нам може здаватися, що в Австралії, де навіть пори роки не відповідають звичним для нас, інакшим є абсолютно все. Чи значить це, що й австралійська школа для нас виглядатиме незвично або навіть чудернацько? Спойлер - ні. Але є нюанси.
Без таблички множення
Школи в Австралії діляться на початкові (1-6 клас) та вищі (7-12 клас). Зазвичай, це окремі навчальні заклади, розміщені в різних будівлях. Розпочинають навчання діти з 5 років у підготовчому класі.
Primaries school - сильно відрізняється від української початкової школи, каже Михайло Масик, тато двох школярів - 12-річного Романа та 15-річної Яни. Їхня сім’я переїхала до Мельбурна ще 2017-го.
“У молодшій школі навчання з української точки зору немає взагалі. Це щось середнє між школою продовженого дня, дитячим садочком і якимись забавами-виставами”. За словами Михайла, його молодший син у шостому класі знає табличку множення тільки тому, що вчив її вдома з батьками. У початковій школі цього просто не вимагають.
У молодшій школі вивчають математику, англійську мову, історію, географію. Є уроки мистецтва та спортивні заняття: теніс, басейн, крикет, футбол - вони змінюються кожної чверті.
У старшій школі - high school - навчання стає значно інтенсивнішим. Найбільші навантаження, як кажуть батьки школярів, припадають на останні класи - десятий-дванадцятий. Але з “плюсів” - можна вибрати три предмети, які хочеш вивчати.
Оцінок у молодшій школі - тобто аж до сьомого класу - в учнів немає. У старшій школі 100-бальна система оцінювання. Але й ці оцінки вони отримують тільки два рази на рік - в кінці кожного семестру. Крім того, в австралійських школах не прийнято оцінювати учнів назагал - однокласники не знають балів один одного.
Михайло Масик розповідає, що його старша донька Яна займається онлайн з українською репетиторкою з математики. Вона оцінила знання австралійської восьмикласниці на рівні українського шостого класу. “Ба більше: восьмий австралійський хорошої школи - це як шостий клас досить посередньої української школи. Взагалі точні науки тут не те що не в фаворі, але в Україні вони викладалися краще - принаймні коли я вчився”, - каже Михайло.
(Не)Труднощі перекладу
Австралія - дуже мультикультурна. Близько половини населення континенту - або самі народжені поза межами Австралії, або ж мають батьків не-австралійців. Чверть населення вдома говорить не англійською мовою. Попри це використання національної мови - англійської (а точніше її австралійського варіанту) активно пропагується.
У школах для іноземців створені спеціальні курси - ESL (English as a Second Language - Англійська як друга мова). Школярі-вихідці з інших країн відвідують їх за потребою - перші півроку-рік це може бути практично щодня, а за два роки діти зазвичай освоюють мову на достатньому рівні і такі уроки стають непотрібними.
Іноземні мови в Австралії зазвичай вивчаються з першого класу, але це швидше ознайомлення з мовою, ніж повноцінне вивчення. А ось починаючи зі старшої школи підхід до мов значно серйозніший. Та й вибір не обмежується звичними європейськими - французькою, іспанською чи німецькою. В Австралії часто вивчають японську, китайську або навіть індонезійську. Знати дві-три мови, крім англійської, в Австралії не виняток, а норма.
Ціни і цінності
Діти в Австралії можуть навчатися в урядових (тобто державних), приватних та релігійних школах. Навчання в урядових школах для громадян країни та іноземців, які мають візи на постійне проживання, безкоштовне. Але це зовсім не означає, що батьки ні за що не платять.
“На штори тут теж здають” - каже мама Кіри Тетяна Даценко. Різні внески на ремонт і оновлення шкільного фонду може сягати 1000 австралійських доларів на рік (понад 23 тисячі гривень). Але є справді добровільними - батьки заповнюють спеціальну анкету, де позначають, чи згодні вони платити за ремонт стадіона чи бібліотеки, і за відмову від таких донатів нікого не засуджують.
Крім того, у дітей багато екскурсій та позашкільних розваг. Таке дозвілля в Австралії недешеве, але воно також є добровільним.
А ось до обов'язкових витрат можна зарахувати шкільну форму та підручники. Форма є у всіх австралійських школах. Зазвичай це сорочки або футболки-поло у фірмових кольовах школи, блейзери, спідниці чи сарафани для дівчат і темні брюки. Єдине, в чому діти можуть проявити креатив - це шкарпетки, хоча й вони в деяких школах регламентуються правилами. Обов'язковим є капелюх - що зрозуміло враховуючи клімат. Повний комплект шкільної форми потягне на щонайменше на 500-600 австралійських доларів (12-14 тисяч гривень). Підручники насправді є скоріше робочими зошитами - подібними до тих, які українським школярам зазвичай купують на уроки англійської мови.
Рівень шкіл навіть в межах одного штату дуже різний. І оскільки щоб потрапити в омріяну школу родина має проживати у відповідному районі, батьки часто вибирають помешкання саме відштовхуючись від школи, в яку хотіли б віддати дитину. Це позначається і на ринку нерухомості - квартири і будинки у районах з хорошими школами значно дорожчі.
Таня Даценко лише заради навчання доньки у школі з високим рейтингом орендувала апартаменти в дорогому кварталі. Однак після зарахування Кіри, родина переїхала в сусідній район - тепер школярці доводиться їздити до школи на автобусі, але й квартира дешевша на 600 доларів.
Приватні школи коштують від 15 до 30 тисяч австралійських доларів на рік. Для середньостатистичної родини навіть у великому місті - це дорого. Але багато батьків намагаються віддати дітей до приватного закладу хоча б у десятому класі - навіть на останні гроші. Вважається, що після “престижної” школи студентам буде легше вчитися в університеті. Та головне - так вони знайдуть собі відповідне оточення з випускників таких же приватних шкіл.
Втім, університетська освіта не є пріоритетом для всіх випускників. Справа в тому, що в Австралії відносно невелика різниця в зарплатах у людей робітничих професій і “білих комірців”. І далеко не всі готові витрачати кілька років за університетською партою заради зарплати на 2 тисячі доларів вище. Тим більше люди, які професійно та якісно виконують свою роботу руками, там цінуються досить високо і можуть заробити до 10 тисяч австралійських доларів на місяць - така зарплата на континенті значно вища середньої.
“Рівень австралійської освіти насправді тримається на величезній кількості мігрантів. Саме вони хочуть, щоб їхні діти робили щось інше, а не ремонтували паркани. Як не парадоксально це звучить, але паркани в Австралії часто ремонтують австралійці, а в університетах навчаються індуси, китайці, українці, - каже Михайло Масик. - Австралійці хочуть виховати щасливих законослухняних громадян. Вони вважають, що якщо домашнє завдання робить учня нещасним, учень не має його виконувати. І за рахунок потужної економіки, яка ґрунтується на багатих природних ресурсах і корисних копалинах, які австралійці продають Китаю та Індії, вони можуть собі дозволити, аби не кожен учень знав табличку множення”.