Що принципово нового?
Головна зміна у системі дошкільної освіти - це те, що садочки будуть в першу чергу закладами розвитку дитини, а не просто догляду - обіцяють у Міністерстві освіти і науки.
У Парламенті у першому читанні вже проголосовано законопроєкт “Про дошкільну освіту”. Він має врахувати український та світовий досвід, сучасні тенденції та євроінтеграційні процеси, каже автор законодавчої ініціативи народний депутат Володимир Воронов:
“Основна філософія законопроєкту полягає в тому, що кожна дитина в Україні повинна мати можливість здобувати якісну сучасну дошкільну освіту з урахуванням її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів та здібностей.”
Отож, реформа дошкільної освіти обіцяє:
- садки стануть ближчими до дому дитини
- черги зменшаться
- з'являються різні форми дошкільної освіти
- дошкільна освіта буде обов'язкова для дітей від 5 років
- з'являться ясельні групи
- дитячим садочкам нададуть більше автономії - зокрема, у виборі освітніх програм
Читайте також
Дошкільна реформа: які зміни готують для дитячих садочків
Законопроєкт про реформу дошкільної освіти вже у Верховній Раді. Наразі він пройшов перше читання. Коли ж депутати ухвалять документ в цілому, батьків дошкільнят та вихователів чекають суттєві зміни.
Територіальна доступність і менші черги
У законопроєкті “Про дошкільну освіту” йдеться передусім про те, що місцева влада і забудовники мають враховувати демографічну ситуацію при зведенні нових житлових комплексів чи кварталів. В теорії це значить, що для отримання дозволу на будівництво нового житлового комплексу має вирахуватися приблизна кількість майбутніх мешканців дошкільного віку, доступність та наявність місць у дитячих садочках поблизу і - у разі, якщо їх не вистачатиме, - забудовник має також забезпечити і будівництво освітніх закладів. Втім, такі норми законодавчо врегульовані ще з 2019-го року, і відповідно до них на 1000 жителів має бути не менш ніж 135 місць в школах та не менше 38 місць – в дитячих садках. Як майбутній закон “Про дошкільну освіту” може змінити ситуацію, щоб задекларована норма стала реальністю, наразі не до кінця зрозуміло.
Законопроєкт також обіцяє зменшення черг до дошкільних закладів, та конкретних кроків для цього наразі не називає. Що ж до запровадження справедливої черговості зарахування дітей, то порядок передбачений такий:
- спочатку зараховуються діти, що проживають на території обслуговування закладу (серед них, до слова, теж є градація порядку зарахування - в першу чергу діти-сироти та постраждалі від воєнних дій, далі - діти 5-7 років, діти військовослужбовців та переселенців, інші діти, які проживають на території обслуговування дитсадка);
- діти працівників дитсадка (якщо вони проживають за межами території обслуговування);
- брати і сестри тих, хто вже відвідує дитсадок (якщо вони проживають за межами території обслуговування);
- діти, яким було відмовлено у зарахуванні до дитсадка за місцем проживання;
- всі інші діти.
Ясельки для найменших
Одна з головних новацій реформи - розвиток дитини від народження, або ж - створення ясельних груп. Вони прийматимуть діток від 3-х місяців до трьох років.
Догляд за такими дітьми - це подвійна відповідальність, вважає вихователька з 12-річним стажем Інна Мамян.
“З немовлятами ми, звичайно, не працювали, але діти, молодші 3 років у нас у садочку були. Наприклад, якщо мамі дуже треба вийти на роботу, вона могла звернутися до керівництва дитсадка з проханням взяти дитину. Найменшому моєму вихованцеві було рік і сім місяців. Якщо говорити про ще молодших - то тут все має бути дуже добре організовано. Це точно обмежена кількість дітей у групі, а не так, як іноді буває - по 37 діток, це нові підготовлені кадри, нове обладнання і всі необхідні предмети побуту, спеціальні програми догляду і розвитку. Мені здається, від ідеї до запровадження може минути немало часу, це не той випадок, коли сьогодні придумали, завтра зробили”, - каже вихователька.
Наразі реформа дійсно передбачає значно зменшені групи у дитячих садочках. Наприклад, для віку 3 місяці-рік - це максимум 10 малюків на групу, 1-3 роки - не більше 15 дітей, а в решті груп не більше 20-ти.
Форми дошкільної освіти
Як саме діти здобуватимуть дошкільну освіту - визначатимуться батьки. Держава ж запропонує такі варіанти:
- ясла - від 3 місяців до 3 років;
- дитячий садок - від 2 до 6 або 7 років (або до 8 років для дітей з особливими освітніми потребами);
- спеціальний дитячий садок - для дітей з порушенням зору, слуху, мовлення, опорно-рухового апарату, затримкою інтелектуального або психічного розвитку;
- мобільний дитячий садок - для дітей з віддалених населених пунктів;
- сімейний дитячий садок - батьки можуть доглядати своїх + чужих дітей;
- центр педагогічного партнерства - за участі батьків;
- центр розвитку.
Будуть також формуватися різні групи - крім звичайних за віком ще різновікові, інклюзивні (де може бути від 1 до 3 дітей з особливими освітніми потребами), спеціальні, з мовою нацменшин або корінного народу разом з українською мовою.
Наталя Герасименко, мама трирічної Даринки, яка ходить саме у різновікову групу в дитячому садочку, каже - помітила всі недоліки такої системи:
“Найменшій дівчинці у групі лише рік і кілька місяців. На мою думку, таким діткам складніше адаптуватися у дитячому садочку. Вони не можуть сказати про свої потреби, а через відсутність зв’язку з дитиною вихователі не завжди можуть зрозуміти, чому дитина плаче. Зовсім маленьким діткам не завжди цікаві музичні заняття та свята. Приміром, минулого тижня у нас було свято Миколая і найменші діти злякалися гучної музики та аніматорів. Вихователям довелося постійно тримати їх на руках. Малюкам треба більше уваги, щоб просто закрити їхні базові потреби, тоді як старші діти в групі потребують розвиваючих занять.”
З п’яти років - обов'язково до садочка
Формально, обов'язкова дошкільна освіта для дітей від 5 років запроваджена ще з 2010 року. І хоча відтоді значно більше дітей старшого дошкільного віку займаються у дитсадках, за даними Міністерства освіти у 2023 році майже 30% 5-6 річних дітей не охоплені дошкільною освітою.
Що зміниться для дитсадочків та вихователів?
Заклади дошкільної освіти зможуть обирати навчальну програму - це може бути типова програма або така, що розроблена самим садочком, - вона повинна мати схвальні експертні висновки.
Крім того, заклади можуть самостійно встановлювати додаткові надбавки чи премії співробітникам - коштом власних надходжень.
“Звичайно, найголовніше, що турбує кожного вихователя, це саме фінансування дошкільної освіти. До прикладу, у батьків просити кошти ми не маємо права, але канцтовари ніхто не закуповує і гроші на них не виділяє. Чи ті самі нові книжки, посібники, ілюстрації - все за свій рахунок. Та й питання зарплат. А чи буде стимул для вихователя, якщо заберуть індексацію й престижність праці, і оплата вийде на рівні з помічником?”, - каже вихователька Євгенія Шевель.
Працівникам закладів дошкільної освіти обіцяють також скорочення робочого часу, 56 днів відпустки для всіх педагогічних працівників, а не лише для вихователів, як зараз, умови для підвищення кваліфікації та самоосвіти.
Самі ж вихователі, з якими спілкувалася редакція ГОВОРИМО, нарікають на велику кількість паперової роботи та непропрацьоване питання наступності дошкільної та початкової освіти - адже через неузгодження програм діти можуть бути неготові до навантажень у реформованій новій українській школі.
.png)
