Що показали результати українських школярів
Україна брала участь у тестуванні вдруге, приєдналися ми 2018 року. Тож порівнювати було з чим. І за результатами тестів PISA Україна зазнала освітніх втрат за всіма показниками.
«Цифри для нас невтішні, але цілком передбачувані, враховуючи ті умови, в яких ми перебували, в яких перебували наші діти й наша освіта», - зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Математична грамотність цього року була провідною галуззю оцінювання. Знання українських учнів, за оцінками PISA, погіршилися на 12 балів порівняно з попереднім дослідженням у 2018 році. 58% школярів в Україні - на другому із шести рівнів математичної грамотності, тобто їхні знання з математики відповідають базовому рівні.
Різниця між Україною і країнами ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA.
Не такими критичними виявилися показники з природничо-наукової грамотності, вважають в Міністерстві освіти України. Так, рівень українських школярів впав на 19 балів. Але в минулому циклі дослідження Україна показала досить хороші результати, тож падіння не є таким помітним.
А ось з читацької грамоти тестування показало падіння аж на 38 балів. Українські школярі відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки. Варто зазначити, що це уміння школярів оцінюють виходячи з розуміння тексту, вміння виокремлювати головне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. При цьому учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років.
“Дані PISA не конче доводять, що підлітки не читають у принципі (хоча, кого я намагаюся обдурити, масово таки не читають), - пише директорка благодійного фонду savED Оленка Северенчук. - Вони радше показують, що в них не сформовані навички роботи з різними типами текстів. Вони не вміють аналізувати, співставляти дані, читати між рядків, робити висновки. А це щонайперше про критичність мислення”.
Що таке дослідження PISA і як воно проводиться
Тести PISA - Program for International Student Assessment (Програма міжнародного оцінювання учнів) - проводять раз на три роки серед 15-річних школярів усього світу (в 2021 році тест перенесли через COVID-19). Оцінюється вміння учня застосовувати знання з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах. Тести тривають близько двох годин і проводяться на комп'ютері. У 2022 році їх пройшли 690 тисяч 15-річних учнів у 81 країні та регіоні.
Учнів також просять заповнити анкету з питаннями про добробут та інші фактори, які можуть вплинути на освіту.
Як проводився тест в Україні цьогоріч
Попри повномасштабну війну, Україні вдалося організувати дослідження у 18 з 27 регіонів. Також у деяких закладах освіти тестування мусили переривати через повітряні тривоги.
“Діти в Україні проходили тест у жовтні 2022 року під час найбільших ракетних обстрілів. Писали тести після кількох годин сидіння в укриттях. Звісно це стрес, важко сфокусуватися і втримати інтерес. Це впливає на концентрацію при читанні, на проведення розрахунків. Хоча показники в Україні значно погіршилися, але вони є кращими, ніж у багатьох країнах світу, де немає війни”, - прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.
Для участі в тестуванні PISA-2022 ще перед початком повномасштабного вторгнення Росії було вибрано 295 закладів освіти, де потенційними учасниками дослідження могли стати понад 9000 учнів. Однак на час проведення тестування частина відібраних закладів опинилася на окупованій території або в зоні бойових дій, а частину - було пошкоджено або й повністю зруйновано. Участь у дослідженні змогли взяти тільки 3800 учнів зі 164 українських шкіл.
А що інші країни?
Україна далеко не єдина країна, яка показала суттєвий спад рівня знань відповідно до дослідження PISA. Падіння на 25 балів і більше продемонстрували результати німецьких, польських, норвезьких, нідерландських та ісландських школярів.
У Міністерстві освіти ж зауважують, Україну слід порівнювати з так званими референтними країнами: Естонією, Польщею, Словаччиною, Болгарією, Молдовою й Грузією - через подібність їхнього соціально-економічного стану або з огляду на культурну чи історичну спорідненість.
В такому порівнянні Україна виглядає вигідно на фоні Болгарії, Молдови і Грузії, які набрали нижчі бали з усіх трьох галузей. Водночас результати Естонії, Польщі та Словацької Республіки є вищими. Більше того, Естонія показала п’ятий результат у світі. А в першій трійці опинилися Сінгапур, Китай і Японія.
Що робити - оцінки експертів
Хоч для країни, охопленою війною, будь-який результат - уже добре, освітні експерти обережно, але таки коментують “провальні” результати тесту. Україні зараз потрібен надзвичайний стан в освіті, вважає народна депутатка Інна Совсун:
“Понад половина успіхів дітей в навчанні — залежать від кваліфікації вчителів. Найкращі додатки для навчання не замінять хороших викладачів. Нам терміново потрібно повернутися до питання про сертифікацію педагогів.
Нам потрібен культ, що добре вчитися — це добре. Що світом керують ті, хто добре вчиться. Що читати приємно, корисно й потрібно. Нам терміново потрібно щось робити із якістю навчальних програм. На превеликий жаль, на цю тему ми зараз нічого не чуємо.
Нам потрібен надзвичайний стан в освіті. Адже йдеться про наше майбутнє”.
Найбільш приголомшливі є результати з читання, пише голова правління “Інституту інформаційної безпеки” Артем Біденко.
“Це - результат провальної державної політики останніх років щодо популяризації читання, (не)реалізації проєктів бібліотечних хабів, відсутності розуміння, навіщо ті книги взагалі існують, - пише Біденко. - Популяризація читання перетворилася на хайпову тему, коли всі обговорюють конфлікт між видавцями і новою книгарнею, але майже ніхто не називає реальні проблеми: що зробити, щоб в нас було більше авторів? Що зробити, щоб молодь стала більше читати? Як змінити шкільну програму, щоб вона перестала бути нудною?”
Номінант на премію Global Teacher Prize Артур Пройдаков вважає, що треба змінювати підходи до вивчення літератури:
“Читати менше текстів, але якісніше. Знайомитися із медіатекстами (соцмережі, стрічка новин, колонки). Використовувати не хронологічний підхід у вивченні літератури, а тематичний. Мені здається, уроки літератури можуть стати важливою складовою оновлення концепції читання”, - написав вчитель у Facebook.
Втім, плюсом експерти називають те, що дослідження PISA принаймні показало, з якими проблема сьогодні треба працювати насамперед.
.png)
