Другокласниця Каріна Корязіна живе на Львівщині у невеличкому селі Салашка. Щодня дівчина долає відстань у понад три кілометри до сусіднього населеного пункту Боратин. Саме там знаходиться її школа. Бо у селі, де проживає дівчина, навчальний заклад закрили декілька років тому. Через малу кількість учнів і брак фінансування.
У Боратинській школі навчається п′ятдесят учнів. Тому вона також опинилася під загрозою закриття. За даними Міністерства освіти та науки України у 2022 році через недоукомплектування закрили 153 школи. Більшість з них - початкові. Процес закриття шкіл розпочався ще декілька років тому. Гальмує його чинне законодавство. Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за рік до прийняття рішення.
Саме тому депутати зареєстрували законопроєкт за яким пропонують зменшити термін оприлюднення рішення - до трьох місяців.
Україна не перша країна, яка зіштовхнулася з оптимізацією освітнього процесу. У сусідній Польщі реформу розпочали в 1990 роках. Польські урядовці, аби оптимізувати шкільну мережу вдалися до ліквідації малокомплектних закладів та підвезення учнів на навчання за кошти органів місцевого самоврядування. Ті школи, де громади були проти закриття, віддали на баланс муніципалітетів. Головне, що утримуються вони коштом батьків та вчителів.
