Українські школярі відстають від однолітків із західних країн на півтора року — дослідження

5 грудня 2023

Результати найбільшого авторитетного у світі дослідження PISA за 2022 рік кажуть, що за роки навчання в умовах пандемії та війни українські діти стали гірше читати і рахувати. Наші школярі відстають на близько півтора року від своїх закордонних однолітків.

Українські школярі відстають від однолітків із західних країн на півтора року — дослідження image
фото з мережі

Дослідження PISA проводять раз на три роки. У тестуванні беруть участь школярі від 15 років. Саме в цьому віці підлітки майже всіх країн світу закінчують обов’язковий цикл навчання у школі. У 2022-му році у дослідженні взяли участь понад 80 країн світу. Україна одна з них. Минулого року понад 3 800 учнів зі 164 закладів освіти на підконтрольних Україні територіях писали тест від PISA.

Тест від PISA охоплює три основні предметні галузі:

  1. читання,
  2. математику,
  3. та природничо-наукові дисципліни.

Результати дослідження в Україні: 

Середній бал українських учнів становив: 

  • з математики - 441 (середній бал у світі - 472),
  • з читання - 428 (середній бал у світі - 476),
  • з природничо-наукових дисциплін - 450 (середній бал у світі - 485). 

Згідно з цими даними, значна частка українських підлітків не досягла навіть базового рівня сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності, тобто не дотягує до другого рівня із шести можливих.

  • 58% українських школярів можуть похвалитися базовим рівнем математичної грамотності,
  • 59% - читацької грамотності,
  • 66% - природничо-наукової грамотності.

А це означає, що українські учні досягають високих результатів суттєво рідше, ніж їхні однолітки в розвинених країнах. Це виливається у відставання від школярів світу з усіх предметів у середньому на півтора-два роки. 

З математики дослідження показує, що кращі результати мають учні, які свого часу ходили до дитячого садка щонайменше два роки, не пропускали навчання протягом трьох місяців поспіль, а також ті, хто витрачав на виконання домашнього завдання більш ніж годину на день.

Водночас дослідження показує значну відмінність в успішності з математики учнів у великих містах і у сільській місцевості. Фактично розрив у досягненнях школярів великих міст і сіл сягає більш ніж 4,5 роки навчання. 

З читання такі результати не свідчать, що українські школярі не вміють читати, а те, що лише частина учнів може знайти і критично оцінити великі обсяги інформації з текстових і не текстових джерел - графіків чи карт.

З третього предмета, природничо-наукової грамотності, українські учні показали найвищі результати. Це означає, що вони здатні застосувати знання в галузі природничо-наукових дисциплін на рівні їхнього побутового розуміння.

До слова, директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко звертає увагу на умови, в яких діти в Україні писали тест. Це був жовтень 2022 року - дуже екстремальні умови блекауту та ракетних ударів росії.

Діти в Україні проходили тест у жовтні 2022 року під час найбільших ракетних обстрілів. Писали тести після кількох годин сидіння в укриттях. Звісно це стрес, важко сфокусуватися і втримати інтерес. Це впливає на концентрацію при читанні, на проведення розрахунків. Хоча показники в Україні значно погіршилися, але вони є кращими, ніж у багатьох країнах світу, де немає війни
Тетяна Вакуленко quote

Тетяна Вакуленкодиректорка Українського центру оцінювання якості освіти

Як у світі написали тест від PISA?

Українські підлітки знають математику краще і мають вищі показники з читання та у природничо-наукових дисциплінах, ніж їхні однолітки у Грузії, Болгарії, Молдові, Греції, Катарі. Проте відстають у цьому від польських, естонських та словацьких школярів.

Найкращі показники з математики у світі, за даними PISA:

  • мають учні зі Сінгапуру - 575 балів,
  • далі йде Китай - 547,
  • Японія - 536,
  • Південна Корея - 527,
  • Естонія - 510.

Найгірше знають математику у Гватемалі - 344, у Парагваї - 338, у Камбоджі - 336.

На результати дослідження також відреагував міністр освіти Оксен Лісовий. ʼЗа його словами, освітні втрати через пандемію й війну були неминучими, проте зараз вже є розуміння масштабів. І додав, що Україна - єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни. 

Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідження. Зокрема, у школах будують і ремонтують укриття: на це з держбюджету виділено 1,5 млрд на цей рік і 2,5 млрд грн – на наступний. Наша мета – забезпечити очне навчання дітей у школах там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Оксен Лісовийquote

Оксен Лісовий Міністр освіти та науки України

Окрім того, Оксен Лісовий зауважив, що дослідження не є репрезентативним для всієї України, адже в ньому взяло участь учнівство 18 із 27 регіонів України. Також у деяких закладах освіти тестування мусили переривати через повітряні тривоги.

Нагадаємо, що українські учні вперше взяли участь у дослідженні у 2018-тому році. Участь у дослідженні платна. У 18-тому Україна заплатила за участь 48 385 євро. Загалом, у дослідженні беруть участь усі країни Організації економічного співробітництва та розвитку. 

author ГОВОРИМО pro освіту

ГОВОРИМО pro освіту

редакція

Нове та цікаве

Понад 600 страв від Клопотенка: у Києві презентували нове меню для школярів  image
шкільне харчування
Понад 600 страв від Клопотенка: у Києві презентували нове меню для школярів

У Києві презентували оновлений збірник рекомендованих страв для шкільних їдалень від шеф-кухаря Євгена Клопотенка. Його розробили в рамках Стратегії реформи системи шкільного харчування. Презентація відбулася за участі Першої леді України, міністра освіти та науки Оксена Лісового та міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка.

19 квітня 2024