Крок 1. Школа без страху
Нове середовище, нові люди, нові правила – усе це може налякати дитину. Важливо заздалегідь розповісти та показати дитині, що таке школа. Зосередьтесь на позитиві, уникайте фраз на кшталт:
❌«Ігри залишай вдома, у школі треба працювати».
❌«Ти маєш бути найкращим (-ою) в класі».
❌«Вчителі з тобою панькатися не будуть».
Замініть їх на:
✔️«Ти знайдеш там багато друзів».
✔️«У школі дуже цікаво».
✔️«Ти навчишся читати, писати, рахувати та багатьом іншим речам».
«Категоричні заяви формують упередження. Потрібно завжди пропонувати варіанти. У школі дійсно основною діяльністю є навчання, а не ігри. Але варто пояснити, що будуть перерви, коли можна відпочити, пограти з друзями, помріяти, помалювати тощо. Запропонуйте дитині подумати про те, чим вона хоче заповнити вільний час, щоб мати хороший настрій».Юлія УльяноваПсихологиня
Дітям також треба пояснити роль вчителя, педагогічних працівників, обговорити те, як звертатися до дорослих, розповісти про слова ввічливості. Варто донести, що вчитель – це не друг чи подружка, але йому можна довіряти, його не треба боятися, але слід поважати та слухатись. Пам’ятаймо, що авторитет педагога починається саме з родини. Тому ставлення батьків дуже впливає на подальше ставлення дитини.
Крок 2. Збираємося!
Підготовка до школи охоплює два важливі моменти: вибір відповідного одягу та канцелярії. Вимоги (або їх відсутність) щодо шкільної форми цьогоріч залежать від формату навчання та кожної конкретної школи. А от перелік необхідних канцтоварів для першачків не змінився:
- наплічник (бажано, щоб він був легким, міцним, з ортопедичною спинкою, лямки мають бути завширки 4-5 см);
- зошити в клітинку та косу лінію (по 2 шт на кожну дисципліну);
- щоденник;
- обкладинки для підручників і зошитів;
- пенал;
- ручки синього кольору (а також чорну чи зелену для виділення);
- звичайні олівці, гумка, стругачка;
- кольорові олівці та фарби, склянка-непроливайка;
- лінійка;
- альбом для малювання;
- закладки, підставка для книжок.
Для зручної організації простору дитині може знадобитися ще: підставка для ручок та олівців, розклад уроків, який можна повісити на стіну тощо. Деякі школи просять придбати віяла з буквами та цифрами, настінний плакат з абеткою. Обирати речі для школи краще разом з дитиною, враховуючи її смаки та вподобання. Малюку значно приємніше писати в зошиті, який подобається йому, а не мамі чи татові.
Багато українських шкіл цьогоріч працюватимуть онлайн чи в комбінованому режимі. Тому важливо облаштувати дитині зручне місце для навчання вдома, продумати технічний аспект, забезпечити її гаджетом для онлайн уроків та стабільним інтернетом. В ідеалі дитині треба виділити робочий куточок зі столом, зручним стільцем, полицею для книжок і зошитів. Потурбуйтесь про те, щоб під час навчання інші члени родини, домашні улюбленці, увімкнений телевізор тощо не відвертали увагу малечі.
Тим, хто вчитиметься офлайн або ходитиме до школи на консультації, потрібно також зібрати тривожні рюкзачки. Там має бути:
- записка ПІБ дитини та батьків, контактними номерами батьків і найближчих родичів, домашньою адресою;
- пляшка питної води та поживні снеки;
- зарядний пристрій та павербанк;
- індивідуальний набір ліків та записка з вказівками, якщо дитина має певні особливості здоров’я;
- улюблена іграшка, яка допоможе заспокоїтися;
- комплект білизни та змінного одягу.
Це необов’язково має бути окрема торбинка, усе необхідне можна спакувати в невеличкий чохол та розмістити в одному з відділів основного наплічника. Поясніть дитині, як користуватись «тривожним набором».
Лагідна адаптація: поради психолога
Нове оточення й колектив, навчання, нові правила та розпорядок дня – усе це стрес для дитини. Психологиня Юлія Ульянова розповіла, як допомогти дитині адаптуватися:
- Піклуйтесь про фізичний стан дитини. Необхідно продумати харчування дитини, чітко дотримуватися режиму дня, створити умови для повноцінного відпочинку та якісного сну. Щоб дитині було легше прокидатися зранку, необхідно вчасно відправляти її спати. Ввечері можна влаштувати пів години приємної легкої активності (прогулянка або гра). За годину до сну варто забрати гаджети, а за 30 хвилин – починати вкладати спати.
- Підтримуйте самостійність, дайте дитині можливість вирішувати, розуміти наслідки та відчувати впевненість. Обирати наплічник та канцелярію, збиратися до школи, а потім розбирати свої речі наприкінці дня – усе це має робити дитина. Так, спочатку з допомогою батьків, але з часом – самостійно. Залишіть дитині право на помилку. Поступово вона усвідомлює: якщо не покласти ручку чи олівець, його не буде в потрібний момент. Це навчає бути відповідальним.
Корисна шпаргалка! Зробіть їй перелік-підказку, щось на кшталт чек-листа, за яким вона перевірить усе необхідне, поставити позначки поряд з кожним пунктом. Це допоможе почуватися спокійно та впевнено.
- Щиро цікавтесь тим, що відбувається в школі. Перші 5-10 хвилин, коли ви бачитесь вперше після занять, треба бути вільним для розмови, максимально уважним до дитини. Ставте відкриті та конкретні запитання:
- Що тобі сподобалось / не сподобалось у школі?
- Що було найцікавіше?
- Чи було сьогодні щось особливе?
Якщо дитина відповідає, що все добре, не варто влаштовувати допит. Немає змін у поведінці, порушень харчування, надмірної балакучості або закритості? Значить, усе насправді добре.
- Позначте важливі місця в школі. Пройдіться разом з дитиною та покажіть, де вона може поїсти, відпочити, скористатись туалетом. Також необхідно показати людей, до яких можна звернутися за потреби: «Це Світлана Семенівна, твоя вчителька, їй ти завжди можеш сказати, якщо тобі щось потрібно». Проговоріть, як саме можна попроситися до туалету, попросити води, повідомити про погане самопочуття тощо. Поясніть дитині, що в школі є бомбосховище, необхідно уважно слухати вчителів та виконувати правила техніки безпеки, якщо доведеться туди спускатися.
- Створіть сімейну традицію. Зміна статусу на «школяра» має супроводжуватись певним ритуалом: спільною прогулянкою в парку, улюбленою грою після уроків, суботнім морозивом тощо. Дотримуйтесь цієї традиції незалежно від успіхів малюка. Йдеться не про нагороду, а про підтримку та єдність.
- Поясніть, що всі люди різні, унікальні. Не варто порівнювати себе з іншими, але варто пам’ятати про власні сильні сторони. До школи йдуть за знаннями, досвідом і спілкуванням, а не за оцінками. Оцінки ж допомагають вчителю зрозуміти, наскільки добре засвоєно матеріал.
