pro Учнів

Україною шириться новий тренд кібербулінгу – телеграм-канали, у яких постять фото підлітків з анонімними дописами про них. Кожен може написати що завгодно, як позитивне, так і негативне. Але останнього вочевидь значно більше. Чому практично ідентичні канали створюється один за одним? Як реагувати підліткам, чиї світлини там публікують? Чи можуть вплинути батьки та педагоги? Про все це та багато іншого розпитали батьків українських школярів, голову ГО «Студена» та експертку з протидії булінгу Анастасію Мельниченко, а також представника правоохоронних органів.

У соціальних мережах діти можуть зазнавати цькування однолітків чи анонімів. Така форма агресії отримала назву кібербулінг. Уїдливі коментарі, насмішки та цькування – усе це відчувають жертви онлайн-знущань. Згідно з дослідженнями ЮНІСЕФ, кожний п’ятий український підліток зазнавав булінгу в інтернеті. Чому діти стають булерами та жертвами цькувань? Що робити батькам та педагогам? До кого звертатися у разі знущань?

Якою має бути дитяча чи підліткова книга, аби її хотілось прочитати? Наскільки доречно змішувати ігри чи серіали з літературою? Про особливості дитячого читання говоримо з письменницею, літературною критикинею, фахівчинею з дитячого читання Ольгою Купріян.

Міжнародні дослідження показують, що рівень читацької зацікавленості українських школярів знизився, вчителі та батьки нарікають, що діти неохоче беруться за книгу. Про дитяче (не)читання редакція «Говоримо pro освіту» розпитала людину, яка знаходиться по ту сторону книги – Галину Ткачук, письменницю та літературознавицю, авторку повістей для дітей «Вікно до собаки», «Вечірні крамниці вулиці Волоської», «Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака», збірки «Тринадцять історій у темряві» та численних пізнавальних книжок.

Він збирав на велосипед, але витратив гроші на розробку надпотужного зарядного пристрою для ЗСУ. Знайомтесь, Захар Щурко, 16 років, учень 11-го класу львівської гімназії. Він сам проєктує та виготовляє унікальні павербанки під запити наших військових. Ці зарядні станції нині допомагають нашим військовим залишатись на зв’язку, заряджати десятки телефонів одночасно, а також рації, тепловізори, дрони та навіть Starlink. Але найкраще про прилад розкаже сам винахідник.

Прагнення до пізнання є вродженою властивістю людини, необхідною для виживання. Тож з народження всі діти допитливі, зацікавлені та активні. Чому ж іноді рівень цієї допитливості з часом знижується? Редакція «Говоримо» розпитала про це психологів і батьків українських школярів.