Штучний інтелект зробив величезний ривок у розвитку - і змусив багатьох людей замислитися, як може змінитися їхнє майбутнє вже у найближчі кілька років. Наша журналістка Поліна Чевердак зацікавилася, а як ШІ вплине на освіту? І чи можна його переваги застосовувати в школі вже сьогодні?
Українські вчителі показали, як вони використовують Штучний інтелект у своїй роботі. Наприклад, він допомагає планувати уроки, створювати презентації, і може навіть перевірити контрольні та “домашку” на помилки.
Головне в ефективній роботі з ШІ - правильно сформулювати запит. Наприклад, ви, певно, здогадувалися, що з ChatGPT не варто вдаватися у всі тонкощі етикету, але, можливо, не знали, що він значно краще реагує на вказівки, ніж на запитання (зроби, а не чи можеш зробити?) Як же треба формувати запити - читайте в матеріалі “ГОВОРИМО про освіту”.
А от що не зникає з розвитком будь-яких новітніх технологій - це батьківські зроби, комітети та “добровільні” внески на штори. Що робити з цим атавізмом - наша редакція вирішила запитати у самих “учасників процесу” - батьків та вчителів.
Все почалося зі скандального допису в одній із батьківських груп. А саме - знімка екрану зі шкільного чату, де вчителька зовсім не в тактовній формі вимагала від батьків пояснень, чому вони не з'явилися до школи на збори. Соцмережі вибухнули мемами (“Завтра з батьками до кабінету директора!”), а дискусія - чи потрібні ці збори взагалі - набула нового розвитку.
Читайте також
«Маму й тата - до школи»: правила ефективного спілкування з батьками
«Моя дитина не могла так вчинити», «А ми й не знали, що син має такі успіхи з математики», «Вона ніколи не говорила про проблеми з однокласниками» або ще багато іншого – чи завжди дорослі знають все про шкільне життя їх дітей? Іноді педагог потребує поради від батьків учня, а часом може й сам підказати щось важливе. Як налаштувати ефективне та зручне для всіх спілкування з батьками? Про це читачам «Говоримо pro освіту» розповіла психологиня Юлія Ульянова.
Цікаво, що думки розділилися - дехто вважає батьківські збори марнуванням часу і ходить на них хіба що, аби не образити вчителя, а для когось це необхідний момент у комунікації зі школою. Що ж до закордонного досвіду - тут теж не все так однозначно. Якщо у Швеції традиційних батьківських зборів - з мамами і татами учнів усього класу - не буває, то в Німеччині - це норма.
А ось юрист радить, як не вестися на необґрунтовані вимоги батьківського комітету - адже ніякого юридичного статусу таке об'єднання не має, відповідно, ухвалювати рішення за інших - не може.
Очевидно, що ви і так помічали, але, можливо, не замислюватися над цифрами - понад 92% педагогів у школах - жінки. Ми спробували з'ясувати, чому в української освіти жіноче обличчя та які це може мати наслідки.
Українські чоловіки не йдуть в освіту через низькі зарплати, а також - парадокс - бо в цій галузі бракує чоловіків. Стереотип про “нечоловічу професію” зовсім не безпідставний, але саме він часто відштовхує більшість зацікавлених у педагогічному майбутньому від роботи у школі.
Щоправда, ця ситуація може змінитися найближчими роками, - адже чоловіки-вчителі мають відстрочку від військової служби. Так само як і студенти, а їх останні два роки стало значно більше серед чоловіків за 30 і тих, хто вже й так має вищу освіту. Це може змінитися у разі ухвалення нового законопроєкту про мобілізацію - там є норма про скасування відстрочки для тих, хто здобуває другу вищу.
Як на чинних нормах законодавства про відстрочку від мобілізації виграють деякі виші, а інші - навпаки перекривають усіма доступними способами лазівки для ухилянтів - читайте в матеріалі “Університет замість війська: чому деяких студентів можуть позбавити відстрочки від мобілізації”.
Про важливість рівноправ'я чоловіків та жінок в освіті та суспільстві загалом ми поговорили з народною депутаткою Інною Совсун. Вона розповіла, як роками бореться із сексистськими підручниками.
Виявляється, у сучасних школах та університетах досі є підручники, де написано, що жінка сама може спровокувати зґвалтування короткою спідницею чи червоною помадою. А майбутнім педагогам розповідають, що до школярів та школярок має бути різний підхід - бо ж дівчата просто не впораються з такою кількістю завдань, як хлопці.
Матеріал, який викликав неабиякі дискусії у наших соцмережах, “Культурні сенси агресора, або як дерусифікація змінює шкільну програму” - про те, як зі шкільної програми прибирали російських авторів. Виявилося, для деяких користувачів Фейсбуку “не все так однозначно” (с) - обговорення можете почитати тут.
Російських авторів викреслили з програми зарубіжної літератури ще в 2022 році. Цікаво, що вчителі визнають - деякі романи російських класиків давно були неактуальні, діти їх просто не розуміли. Натомість саме так нав’язувалися наративи про спільну культурну спадщину, вважають літературознавці.
Про сучасні підходи до вивчення літератури і мови у школі ми поговорили з зірковим учителем Артуром Пройдаковим - він 2023 року став першим українцем у топ-10 міжнародної премії Global teacher prize.
Він, до слова, вважає будь-які “плюшки” від держави, наприклад, відстрочку від мобілізації, гарною мотивацією для залучення кадрів в школу. Але підвищення зарплати - принаймні у два рази - ще кращою.
Крім того, з Артуром Пройдаковим ми поговорили про українізацію дітей та один з найгучніших скандалів року в освіті - звільнення Ірини Фаріон з “Львівської політехніки” та її висловлювання, які цьому передували.
І наостанок - радимо вам прочитати інтерв'ю першої вчительки українського Головнокомандувача Валерія Залужного. Тетяна Шатульська називає генерала “своїм Валєрою”, пригадує, як він любив хороші оцінки та мріє подзвонити своєму учневі - коли закінчиться війна.
.png)
.png)
