«У того, хто не здасть НМТ, буде додатковий рік на підготовку до університету»

5 червня 2023

Як школа має готувати випускників до усвідомленого навчання? Своєю думкою ділиться заступниця директора ліцею Оксана Андрійчук.

«У того, хто не здасть НМТ, буде додатковий рік на підготовку до університету» image

Ця вчителька ніколи не лякає учнів тестами чи контрольними. «Той, хто не здасть НМТ, отримає додатковий рік на підготовку до навчання у виші», — переконана Оксана Андрійчук. Колись вона сама не вступила до університету з першого разу, однак закінчила його з «червоним дипломом».

У ліцеї № 11 Звягеля Житомирської області вона працює заступником директора та викладає старшокласникам історію, правознавство, громадянську освіту.  Заклад створено на базі загальноосвітньої школи з урахуванням інноваційних методів навчання. Як розповіла Оксана Андрійчук, від початку впровадження НУШ ліцей почав застосовувати ці підходи. Тут, каже вона, приділяють увагу культурі навчання та вихованню академічної доброчесності. При цьому, відзначає вчителька, заклад відомий насиченою навчальною програмою. 

Про що хвилюються учні цієї школи, пані Андрійчук розповіла в інтерв'ю ГОВОРИМО.

— Пані Оксано, як у вашому ліцеї ставляться до питання стресу під час тестування?

— Кожний іспит —  це досвід, ще одна підготовка до життя. Тому повністю від стресу учнів не вберегти, та й чи потрібно це? Адже нашим випускникам ще здавати екзамени в інших навчальних закладах. 

НМТ — випробування, до якого мають підготувати вчителі. Тут багато залежить і від зусиль самих учнів, і від психологічного налаштування з боку батьків.  

І добре, якщо в учнів від початку буде потрібна установка: іспит не питання на кшталт «бути чи не бути». Це твій шанс довести, що ти маєш знання і готовий навчатися в найкращому виші, який обереш. Ще кілька років тому випускники школи не мали можливості подати документи до кількох закладів одночасно. Усі мріяли витягнути щасливий квиток на екзаменах в школі.

фото з архіву Оксани Андрійчук

— Як ви готуєте своїх учнів до усвідомленої позиції?

— У кожного вчителя свій підхід. Я, наприклад, якомога частіше долучаю старшокласників до відповідальних проєктів. Ти береш на себе завдання, плануєш час. Тут уже на хвилювання часу не лишається.

Також щодо підготовки до тестів ми поцікавилися думкою самих школярів. Вони висловили побажання «потренуватися» на контрольних роботах, що передбачають завдання у формі тестових питань. А ще такий формат дає можливість виявити технічні моменти: хтось не встигав відповісти, хтось не ту кнопку натискав. І ми побачили, що слід працювати не лише над ключовими предметами, а й над плануванням часу, над уважністю. Також прийняли рішення, що варто допомагати учням реєструватися на тест, аби такі технічні моменти не відволікали від найголовнішого.

Водночас деякі вчителі і надалі практикують складання контрольної роботи у форматі усного заліку. Це не дуже добра практика, тож намагаємося знайти компроміс. Як варіант пропонуємо обирати змішаний формат, аби під час контрольних у дітей була можливість відпрацьовувати і навички для НМТ.

У навчальній програмі завжди більше уваги приділяємо темам, на яких фокусується мультитест. Також плануємо додаткові години на предмети, включені до тестування. 

Окрім цього, у нас у школі є така традиція: учні 10 та 11 класів за прикладом Малої академії наук пишуть дослідницькі роботи та захищають їх. І саме під час таких виступів вони здобувають досвід публічності. Вперше відповідають на запитання, бачать реакцію аудиторії. До цього готуємо ще з середніх класів. Зокрема, у нас проходять мультитурніри, олімпіади, на яких відзначаємо найкращих школярів.

— Чи корисні, на вашу думку, пробні тренування?

— Тут дуже така цікава штука: під час тренувального тесту школярі відповідають гірше, ніж під час НМТ. Дається взнаки хвилювання, тож така практика ефективна саме для подолання стресу.

Ще під час ЗНО відзначила, що на продуктивність учнів впливає втома від виконання завдань. На другому тестуванні були чудові результати. А от під час четвертого вже давалася взнаки втома, було більше помилок.

— Зараз усе більше учнів, які не мають мети здобути вищу освіту. Як вони ставляться до НМТ?

— Є випадки, що старшокласники відмовляються його проходити. Нещодавно саме спілкувалася про це з двома дівчатами, які мріють працювати у сфері краси. Як вони мені повідомили, для манікюру і візажу математику здавати не обов'язково. Ще й запросили приходити на мейкап.

— Чи була у вас думка прокоментувати їхній вибір?

— Випускники вже дорослі люди, я не можу втручатися. Найголовніше, щоб ми, освітяни, не переслідували учнів докорами на кшталт: «Я тобі не поставлю 9, бо невідомо ще, як ти складеш ЗНО».  Неприпустимо, якщо вчитель переймається тим, яке враження справлятиме його робота. Оцінки мають бути справедливими, а після ЗНО вчитель може або підтримати учня, або привітати з успіхом. «Я тобі десятку поставила, а ти на сім склав» — це не про здорову атмосферу у школі.

Зрештою, це всього один день, у який все може статися. От минулого року долю учасників НМТ вирішувала хвилина. О 8:30 ми готувалися запросити дітей до аудиторії, однак о 8:29 прозвучав сигнал повітряної тривоги, тож довелося бігти до укриття. За правилами, якщо тривога триває понад годину п'ятнадцять, НМТ мали скасувати. Та відбій дали через годину чотирнадцять, і ми так само швидко почали складати мультитест. І тоді від нас, вчителів та інструкторів, залежало, чи зможуть учні зосередитися. Ми мали зробити все, щоб не було хвилювання чи надмірного офіціозу.

Нам тоді пощастило, що під час виконання завдань не трапилося жодного технічного збою. Деколи стається, що на НМТ виникають проблеми з потрібною програмою на комп’ютері чи відбувається інший збій. І в цей момент, коли учню чи учениці потрібно пересісти за новий комп’ютер, якась частина відповіді втрачається, що відповідно впливає на бали.

— Як ви оцінюєте наслідки для учнів за списування? Чи не надто це суворо, що наступний шанс здати НМТ є лише через рік? 

— Правила мають бути для всіх однакові. У нашій школі діти з другого класу підписують декларації з академічної доброчесності.  Відповідальність не стане системною без належної уваги вчителів. Звісно, діти є діти, і вони завжди намагаються обхитрувати, списати. Завдання вчителя —  пояснити, що рано чи пізно такі вчинки стануть явними, за них треба відповідати. 

Чому у нашій країні процвітає корупція? Кожен намагається полегшити життя, бо так нібито можна. Наприклад, мій знайомий під час перебування у Португалії весь час пильнував за сортуванням сміття, бо його оштрафували за порушення у сортуванні. Повернувшись до України, він швидко змінився: знову не помічає смітників, може кинути папірці на тротуар. Оця низька правова свідомість починається ще зі школи. Звідси, напевне, і колізія: чому за все має бути відповідальність? Чому не можна просто виконувати правила? 

Мультитести проходять люди, яким по 17, за рік вони стають повнолітніми. Якщо почати свій шлях у доросле життя з таких кроків, то якими лікарями, депутатами, керівниками будуть ці люди? І яка може бути Європа, якщо школа спільно з батьками не може виховати цю доброчесність? 

— Чи в однакових умовах перебувають діти, коли їхні знання оцінюють лише за кількома предметами?

— Все-таки в нинішній системі НМТ лишається елемент везіння, як у старій радянській школі. Це вирішальний день. Буває, що дитина роками навчалася на відмінно, а за тест отримала не найвищі бали, адже цілий місяць виснажувала себе підготовкою. 

Хтось не зміг заснути напередодні іспиту, а дату через це ніхто не змінюватиме. І добре, якщо учень вміє визначати пріоритети. Мовляв, нехай у мене не буде найвищий бал з математики, я успішно складу українську мову… 

Під час тестування трохи замало часу, аби учні могли переключитися з одного предмету на інший.  Однак все ще попереду: від предметного спрямування система освіти має перейти до гуманітарного ухилу, а це відкриває більше можливостей для оцінювання загального рівня знань.

 

author Олена Коркодим

Олена Коркодим

журналістка

Теми Pro дітей

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого