Покращення умов навчання
«У нас щороку щось змінюється. У тому році найбільшою проблемою була, і поки залишається, відсутність повноцінного укриття для здобувачів освіти. Саме з цієї причини менше можливостей змінювати щось, експериментувати. Частина учнів нашої школи навчається в дві зміни на базі нашого освітнього закладу, а ще одна частина – на базі іншого навчального закладу, де забезпечені облаштованим укриттям. Учителям школи доводиться працювати з усіма цими дітьми, переходячи з одного закладу до іншого (а це швидким темпом 20 хвилин). У цьому році доводиться поєднувати різні форми навчання, бо в навчальних приміщеннях не однакові умови (наявність інтернету, інтерактивної дошки, проєктор). Окрім того, у класах є діти, які навчаються дистанційно, бо перебувають за кордоном або не мають можливості навчатися очно. І їх також треба охопити. Намагаюся поєднувати все, що доступно в кожному конкретному класі,» – Наталія Гончарук, учителька української мови та літератури з м. Гайсин, що на Вінниччині.
Станом на початок 2024-го року приблизно 87% українських шкіл обладнані укриттями. МОН відзвітувало про те, що за субвенцією у 1,5 млрд грн минулоріч було облаштовано 280 бомбосховищ. У новому році на будівництво укриттів у школах виділено ще 2,5 млрд грн. На них планують збудувати близько 300 захисних споруд різного типу.
Читайте також
Укриття у навчальних закладах облаштовуватимуть по-новому - Міносвіти
Міністерство освіти разом з Дитячим Фондом ООН підписало меморандум. У ньому йдеться про те, що укриття для школярів та дітейбудуватимуть за новими вимогами.В закладах освіти повиннобути захисне приміщення, де будуть враховані потреби дітей задля психологічного та фізіологічного комфорту. Також бомбосховища повинні відповідати новим державним будівельним нормам.
Збільшення заробітної плати
«Усі ми сподіваємось, що нашу роботу будуть гідно оплачувати. Мало того, що зараз платять мізер, вимог багато, ще й вирахували майже половину. З 20% престижності залишили 5%, за класне керівництво половину не платять, за перевірку зошитів не платять, оплату за кабінети скасували, не оплачують навіть завідуванням предметними комісіями. Це має змінитись, віримо,» – Наталія Калетнік, учителька біології та природознавства.
Зараз середня заробітна плата молодого вчителя, за даними МОН, становить 10 570 грн, вчитель І категорії отримує приблизно 12 900 грн, а вищої категорії – 13 760 грн. У бюджеті на 2024 рік закладено підвищення заробітної плати педагогів. Йдеться про зростання на 21%. За словами прем’єр-міністра України, середня зарплата вчителя вищої категорії становитиме 17,4 тисячі на місяць. Натомість міністр освіти та науки України повідомив, що підвищення заробітної плати буде трохи більшим та відбуватиметься у 2 етапи:
- На 10% з січня 2024-го року.
- Ще на 12,6% - з квітня.
Читайте також
Зарплати вчителям виплачуватимуть з міжнародних коштів
Заробітні плати працівникам бюджетної сфери, зокрема освітянам, а також пенсії та інші соціальні зобов'язання в 2024 році виплачуватимуть за рахунок зовнішнього фінансування.
Зміни в програмі
«Як на мене, навчальні програми потребують змін. Поясню. По-перше, діти не встигають. Ну бо самі розумієте, у яких умовах вони вчаться уже два роки. По-друге, багато хто з них живе «на дві школи», що ще тяжче. По-третє, реалії змінились. Якщо говорити про літературу, то, чесно кажучи, зараз украй мало кому цікава «Кайдашева сім’я», але детективи чи фентезі вони полюбляють. Звісно, у вчителів є можливість давати позапрограмні твори, але ця можливість обмежена й базову ж літературу ніхто не скасовував,» – Ольга Старінка, учителька української мови та літератури.
Можливо, уже прийшов час переглянути програми, ґрунтовно над цим попрацювати. І, чесне слово, зверніться до вчителів, ми з радістю допоможемо, поділимось досвідом та спостереженнями, лише почуйте нас.Ольга Старінкаучителька української мови та літератури
У методичних рекомендаціях МОН щодо викладання навчальних предметів у школах зазначено, що вчителі мають послуговуватись програмами закладу загальної середньої освіти. Саме там вказуються навчальні програми та модельні навчальні програми з кожного предмету. Останні визначають орієнтовні результати, яких мають досягнути учні, а також види навчальної діяльності, що використовуватимуться для цього. Вчитель також може скласти авторську програму, але вона обов’язкова має бути узгоджена та отримати гриф МОН. Тобто педагоги мають можливість запропонувати власний погляд на програму викладання з урахуванням власного досвіду та рекомендацій міністерства.
Поліпшення стосунків з учнями та батьками
«Що ще потребує змін? Мене дуже турбує те, що сучасний учитель, який готовий працювати, змінюватися, постійно шукати щось нове, залишається повністю незахищеним перед учнями та батьками. Багато моїх колег не хочуть брати класного керівництва, багато гарних фахівців залишають роботу через образливе ставлення дітей та батьків,» – Наталія Гончарук, учителька української мови та літератури.
«Дуже хочу, аби в наступному році ми почали руйнувати стіну непорозумінь між педагогами та батьками. А вона, на жаль, досі існує. Часом батьки не розуміють, що ми стараємось на максимум можливостей, аби навчити, допомогти, підтримати. Даємо завдання – «навіщо ви їх перевантажуєте?», не даємо – «ви нічому їх не навчили», були на онлайні – «дітям потрібна школа, треба спілкуватись», частково вийшли на офлайн – «у сховищі погано, страшно, некомфортно, віддайте мою дитину». Потрібний діалог та порозуміння, у нас же одна мета – здорові та розумні діти,» – Ніна Павлюк, учителька математики, методистка.
Читайте також
«Моїм батькам цікаві лиш оцінки…»
На регулярній зустрічі школярів із психологинею семикласниця заявила: «Я не потрібна своїм батькам, їм потрібні лише оцінки». Чому дитина так почувається? Чи справді за шкільними успіхами батьки не бачать своєї дитини? А, можливо, справа в іншому? Про це поговоримо із психологинею-практиком Юлією Ульяновою.
Психолого-педагогічне навчання для вчителів відповідно до реалій часу
«Усі вчителі сьогодні мають певні проблеми з рівнем когнітивності учнів. Тож я цього року хотіла б дізнатися більше про психологічні аспекти вивчення мови. Також маю класи з різкою диференціацією учнів (без діагностованої інклюзії), тому активно шукаю методи парно-групової роботи. На жаль, подібних методик , продуманих і психологічно обґрунтованих не знаходжу. Спостерігаю, що зараз нам варто працювати в бік ранньої профоієнтації, але знову відсутня психологічна база, ми не маємо даних щодо сформованості розумових процесів у сучасних школярів, тим більше в час війни. Вчителі потребують хоча б змістовні консультації фахівців у цій галузі,» – Світлана Марченко, вчителька української мови та літератури.
Згідно із Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Положенням про атестацію педагогічних працівників та іншими нормативними документами, вчителі мають регулярно оновлювати свої знання (не менше 150 годин підвищення кваліфікації протягом 5 років). Минулого року МОН затвердило Типову програму підвищення кваліфікації «Психолого-педагогічні методи та інструменти роботи з психологічною травмою, обумовленою воєнним станом», але поки вона спрямована більшою мірою на психологів навчальних закладів.
Читайте також
Понад 186 тисяч педагогів та учнів опанували навички психологічної підтримки
На порядку денному - ментальне здоров'я українців. Уряд України почав співпрацювати з Координаційним центром з психічного здоров’я. Разом вони проводять аудит і шукають педагогів, які б змогли надавати послуги у сфері ментального здоров’я.
Нові форми роботи, підходи та технології
Однією з провідних ідей НУШ є так звана педагогіка партнерства. Насамперед йдеться про взаємодію та співпрацю між учителем, учнем і батьками. А також про активну співпрацю вчителів з Міністерством освіти, впровадження нових ідей та технологій. Змінювати освіту варто на всіх її рівнях, вважають українські вчителі. І починати варто з себе.
«Того року вже почала проводити комбіновані уроки типу «Мова та історія України», «Література українська та світова». Поки лише на окремих темах, але вже є розробки, вдалі приклади впровадження. Ми з колегами працюємо для того, щоб частіше давати дітям інтеграцію. Думаю, що цього року заглиблюсь у це,» – Ольга Старінка, учителька української мови та літератури.
Оскільки школи мають право формувати власні навчальні програми, вони також можуть пропонувати розробки інтегрованих курсів на свій розсуд. На сайтах МОН та ІМЗО можна ознайомитись зі зразками мовно-літературних та міжгалузевих курсів для середньої школи.
«У новому році планую активніше залучати в роботі штучний інтелект. Невдовзі матиму тренінг для вчителів математики з використання чату на уроках. Думаю, це перспективно та цікаво. І для дітей, і для вчителів,» – Ніна Павлюк, учителька математики, методист.
Читайте також
Штучний інтелект на уроках: практичні поради для вчителів
Навчальна презентація за п’ять хвилин, план-конспект відкритого уроку, анімація дитячих малюнків – усе це та багато іншого зробить для вас Штучний інтелект. Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала педагогів та фахівців, як правильно використовувати ШІ при підготовці до уроків та зібрали для вас основні корисні поради.
