Повітряна тривога: чи можуть батьки забрати дитину зі школи?

22 листопада 2023

Українські школярі вже добре знають, як поводитись, якщо повітряна тривога застала їх у школі: слухати вказівки вчителя, вишикуватись та перейти до укриття. Але чи знають їх батьки, як під час тривалої тривоги мають поводитись вони? Чи мають право забрати дитину зі школи? І чи можуть вчителі не відпустити учня? Що про це каже закон, а також педагоги та батьки – з’ясовувала редакція «Говоримо pro освіту».

Повітряна тривога: чи можуть батьки забрати дитину зі школи? image
Батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Адже так батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину.
Сергій Горбачов quote

Сергій ГорбачовОсвітній омбудсмен

«Моя дитина – не власність школи!»

«Забрати дитину під відповідальність батьків після 10-15 хвилин після оголошення повітряної тривоги – це цілий квест... Але ж саме батьки несуть відповідальність за своїх дітей (адміністративну, кримінальну, нагодувати, вилікувати, одягнути тощо). Наведу приклад: у місті в західному регіоні України лунає сирена. Дітей мають завести у сховок протягом 10 хвилин. Сховок знаходиться у школі, він гарний, облаштований, але батьки мають важливу причину забрати дитину (захворювання, внутрішні переконання тощо). Батькам дозволяють забрати дитину в перші 10 хвилин, поки ще відкриті двері. Потім всі діти та працівники мають бути у сховку. Якщо батьки не встигли забрати свою дитину і прибігають, скажімо, через 20 і більше хвилин, то що їм робити? Наражати працівника на небезпеку, якщо він виводитиме дитину скляним коридором неправильно. Але у сховку є запасні виходи, які, згідно з правилами пожежної безпеки, мають бути відчинені. Батьки можуть підійти під запасний вхід, подзвонити вчителю і дитині та безперешкодно забрати дитину. Жодних ризиків працівники не несуть, дитина вийшла до батьків – і все. Але, по факту, батьки зустрічаються із зачиненими дверима, грубістю і криками від вчителів, що вони порушують закони тощо. Уявімо, що мама прибігла, та не встигла забрати дитину з головного входу. Дитина перебуває в сховку. Дитині стає погано: алергія, цукровий діабет, панічна атака або просто нервовий зрив. Мама кружляє навколо школи, вчителі відмовляються віддавати дитину. Стресують усі. Після закінчення тривоги дитина приходить додому, якщо вона є алергіком, то може отримати набряк слизових, подразнення шкірних покривів тощо. Батьки йдуть до лікаря, платять за прийом, обстеження, аналізи, лікування. Яку відповідальність поніс навчальний заклад? Жодної.

Навчальний заклад – це не режимний об'єкт, тюрма чи щось подібне. Батьки мають право під власну відповідальність забрати дитину! Хоча я також розумію, що в різних регіонах наслідки безперешкодного забирання дітей можуть бути різними. Тому рішення мають приймати окремо за регіонами, обов'язково обговорюючи ці питання з батьками,» – Ірина зі Львова, мама 1-класниці та 6-класника.

Читайте також

Школа за законом: права дітей та батьків у навчальних закладах

Чи можуть школи проводити онлайн-уроки по 10 хвилин? Або не проводити їх взагалі? Чи мають право школи збирати гроші на друковані зошити або ремонт? Що робити, якщо учня булять у класі? Які права мають діти та їх батьки у межах шкільного навчання? Відповіді дає адвокатка Людмила Логуш.

Тривала тривога: чи витримає дитина в укритті?

«Я категорично проти заборони забирати дитину. Почнемо з того, що укриття – це досить умовна безпека. При прямому попаданні – братська могила, бо там немає відповідної вентиляції. При масштабній тривозі дві та більше годин поспіль у тісному та задушливому підвалі викличуть істерику навіть у дорослої людини. Мова про бомбосховище ж не ведеться. Я за укриття, поки батьків немає. Але проти того, що мені не віддають дитину, якщо я цього хочу. Це порушення моїх прав, як матері,» – Тетяна Кисельова, вчителька англійської мови та мама.

«У нашій школі під час тривоги дитину можуть забрати тільки батьки особисто. Я вважаю, що за свою дитину  відповідальність несу я сама, а не держава. Якби тривоги були короткочасні, це інше діло. Але по чотири години у сховищі не всі діти витримають,» – Ірина Замкова, мама 6-класника.

Погляд психолога

«Якщо батьки вимагають забрати дитину, вони, як на мене, мають право це зробити. Але за умови офіційної заяви, підтвердження, що вони беруть на себе всю відповідальність. Звісно, якщо сховище не обладнане правильним чином, якщо холодно, підвищена вологість, то тривале перебування дітей там аж ніяк не на користь. Та в обладнаному укритті, де дотримані всі санітарні умови, є місце для навчання та ігор, діти можуть без проблем знаходитись стільки, скільки це потрібно для їх безпеки.

Тут повинні спрацювати два фактори: дійсно безпечні, комфортні умови перебування та підготовка вчителів. Педагог має чітко розуміти, як діяти, як організувати перехід до сховища, чим зайняти дітей під час тривалої тривоги, він має бути спокійним і підтримувати учнів. У такому разі жодного травматичного ефекту не буде, навіть якщо дитині доведеться бути без батьків 5-7 годин,» – Валерія Рокитенко, психологиня центру медичної реабілітації.

Читайте також

Укриття мають 70% навчальних закладів України

Школи Запоріжжяможуть навчатися не онлайн, а у змішаному форматі завдяки збудованим та відремонтованим укриттям. Натомість на Київщині в школах будують не просто захисні приміщення від ракетних ударів, а протирадіаційні.

На розсуд адміністрації школи

«Я працюю в невеличкій сільській гімназії, і мій досвід показує, що можливості забрати дітей під час тривоги батьки не шукають. Навпаки, вони покладають цю відповідальність про безпеку на школу. І ми ухвалили таке рішення: якщо затяжна тривога почалась зранку, у цей день переходимо на дистанційне навчання; якщо під час навчання затяжна тривога, то в укритті ми сидимо максимум годину. Проводити уроки там немає можливості, холодно. Ми скорочуємо навчальний день, і автобус везе дітей додому. Батьки про таке рішення знають.

Досвід моїх друзів, що навчають дітей у Вінниці такий, що забрати дітей вони можуть за заявою. Тобто вони підтверджують, що несуть самі відповідальність за безпеку. Але до таких заяв ставляться прискіпливо, розпитують, куди забираєте, чому, хто буде з дитиною. Батьки відзвітують,» – Ольга Заводяк, вчитель біології, с. Івча Вінницького району.  .

Безпека дітей у пріоритеті

Школа має право робити дії, які зберігають життя та здоров'я дитини. Бути в укритті під час тривоги – єдине правильне рішення. Подвійні стандарти шкодять дитині та наражають її на небезпеку.

ЮліяДиректорка однієї зі шкіл Вінниці

«Мене вважають безвідповідальною пихатою егоїсткою. Так вчора мені озвучила одна з матусь, якій було не зручно, що я не віддаю її дитину з укриття під час повітряної тривоги. Завіса. Я впевнена, що всі батьки нашої школи та ті, хто за нами слідкують,  знають, що я займаю відповідальну позицію стосовно дітей, які навчаються у нас. Під час тривоги до відбою діти в укритті, та ми не віддаємо їх ні під які розписки. В укритті є всі зручності, перекус, вода, настолки та турботливі дорослі. Ми завжди запрошуємо батьків приєднатися під час тривоги в укриття до дітей, але більшість не хочуть. У нас є інформаційна згода, але питання все одно періодично виникають. Якщо я як посадова особа передаю дитину під час повітряної тривоги, я порушую права дитини на збереження життя та здоров'я. У разі травмування або смерті – відповідаю відповідно до Ст. 136, 137, 367 Кримінального кодексу України,» – Юлія, директорка однієї зі шкіл Вінниці (коментар із Facebook).

 За законом

«Законодавство не встановлює прямої заборони віддавати дитину батькам під час тривоги. Однак таку ситуацію слід розглядати через призму можливих наслідків та ризиків для учасників освітнього процесу. Вчитель не може відпустити дитину самостійно вийти зі сховища до батьків, оскільки вчитель несе відповідальність за дітей, коли вони перебувають у школі. Також вчитель не має права залишити інших дітей у сховищі та вивести дитину до батьків, оскільки теж несе відповідальність за всіх інших дітей. Тому можна сказати, що віддавати дітей батькам під час тривоги незаконно.

Покарати вчителів за такі дії дійсно можуть, але вид та обсяг покарання залежить від наслідків. Відповідальність може бути як дисциплінарна (наприклад, за невиконання розпорядження керівника школи не випускати дітей зі сховища під час тривоги) так і кримінальна (якщо, наприклад, вчитель вивів дитину зі школи та дитина постраждала від обстрілу),» – адвокатка Людмила Логуш.

Закордонний досвід

В Ізраїлі діти знаходяться в обладнаному сховищі протягом усього часу повітряної тривоги. Це не залежить від того, коли вона почалась під час освітнього процесу та скільки триває. Педагоги можуть відпустити дитину лише через 10 хвилин після закінчення тривоги, коли відновлено роботу транспорту, налаштовано комунікації. Батьки обов’язково мають повідомити класних керівників, як діти дістались додому.

«Якщо дитина поїде на навчання та почнеться тривога, я спокійна. Донька знатиме, що робити, куди йти, як реагувати. У школі є надійне бомбосховище. Якщо чесно, перебувати в школах їм часом навіть надійніше, ніж вдома,» – Юлія Меламед, 3 роки тому переїхала з родиною до Ізраїлю.

author Поліна Чевердак

Поліна Чевердак

Журналістка платформи “ГОВОРИМО pro освіту”

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого