Український освітній хаб – місце сили та єднання

10 липня 2023

Як хаб для школярів у Польщі став центром українства та що цікавого чекає там на дітей і дорослих? Розпитали координаторок проєкту Ірину Яцик та Марію Богуслав.

Український освітній хаб – місце сили та єднання image
Фото з архіву Українського освітнього хабу

Чудові ініціативи з легкістю долають кордони, у прямому та переносному значенні. Так сталося й з Мережею українських освітніх хабів, яку ініціювали МОН України, Інститут модернізації змісту освіти й Асоціація інноваційної та цифрової освіти. Перші хаби відкрили в Україні, але зараз вони функціонують у Празі, Женеві, Мюнхені, Варшаві, Будапешті, Лейпцигу, Валенсії, Афінах, Братиславі, Відні, Софії, Лондоні. І схоже, що у цієї історії буде продовження. Адже в багатьох містах світу є люди, які хочуть підтримати українців.

У липні 2022 року Український освітній хаб відкрився у Варшаві й одразу став центром українства в Польщі. Тут створили коворкінг для школярів, а також організовують зустрічі з батьками. Як тут усе влаштовано?

 

Фото з архіву Українського освітнього хабу

У зоні коворкінгу займаються до 30 дітей одночасно. Для них виділені комп’ютери, тож можна навчатися, робити домашнє завдання, вчити мови чи трохи відпочити. Раптом знадобиться допомога – у коворкінгу завжди є куратори. Також тут працює бібліотека, проходять лекції, майстер-класи та зустрічі зі спеціалістами (наприклад, з психологом), функціонує Speaking Club. 

Діти та підлітки, зазвичай, у хабі зранку і до 16:00. Потім починаються програми для вчителів, батьків школярів і події для всієї родини. Дорослі найчастіше відвідують навчальні заходи для пошуку роботи у Польщі. Поряд із хабом розташований центр з працевлаштування для українців, а звідти людей часто направляють до хабу.  

Детальніше про роботу Українського освітнього хабу розповіли координаторки проєкту Ірина Яцик та Марія Богуслав.

Ірина Яцик

— Пані Ірино, чим допомагає хаб українським школярам?

— Насамперед, це адаптація в новій країні. Хоча польські освітяни дуже лояльні до українських школярів,  але діти та підлітки ще мають знайти спільну мову з однолітками та вчителями. Такі навички їм дає хаб — під час занять на кшталт "Як презентувати себе у новому класі".

У вересні ми проводили консультації для батьків щодо навчання у двох школах. Наші експерти наполягали, що дитина має обрати один навчальний заклад, комфортніший режим для навчання та чіткий розклад. Ті, хто дослухалися до нас, зараз мають результат в плані швидкої адаптації дитини в польських школах. У школярів з'явилися нові друзі, їм легше порозумітися польською. А ті, хто таки продовжував навчання у двох школах, у грудні 2022 року масово залишали польські заклади освіти, бо не витримували навантажень. Це дуже важко — після польської школи, сідати в онлайн і навчатися в українській, де уроки такі ж насичені, як і в офлайні. 

Школярі, які обрали навчання в українській онлайн-школі, відчувають проблеми зі спілкуванням з однолітками, адже це і мовний бар'єр, і потрібно зануритись в інше молодіжне культурне середовище. У нашому коворкінгу вони почуваються вже не такими самотніми, адже спілкуються рідною мовою.

— До чого можуть призвести складнощі в адаптації дітей?

— Скажу як науковець: закритість підштовхує підлітків до аутичного спектру життя. Хоч називайте це модним словом "хюґе", розповідайте мені про стан занурення в себе для кращого розуміння, але ми, українці, не мислимо себе без спілкування, емоцій, можливості говорити і плакати у близькому колі. На моїх тренінгах із підлітками я абсолютно змінила підхід у форматах, більше уваги йде на емпатійні навички.

Для координаторів нашого хабу важливо, щоб школярі розповідали про Україну та своє життя всьому світові та з гордістю зазначати, що я є українець/українка.  Також ми дбаємо, щоби наші діти розвивались, щоб повернулися до України освіченішими.

Колись Мазепа висилав за кордон дітей своїх старшин, і за кілька років вони поверталися додому, аби ділитися новими знаннями і досвідом, розбудовувати державу. От і я нагадую учням, що після Перемоги вони змінюватимуть країну на краще. Це також виклик для педагогів та нашої освітньої системи, адже діти після повернення будуть вимагати якісної іноземної мови та демократичного навчання.
Ірина Яцик quote

Ірина Яциккоординаторка хабу

— Про це йдеться і на заходах хабу? 

— У нас є заняття з урбаністики, майстер-класи з паперової пластики та математики, де ми говоримо про відродження України. Порівнюємо Варшаву з містами, у яких мешкають діти. Міркуємо, що можна було б покращити вдома, що варто було б додати, а що змінити.

— Які напрямки роботи освітніх хабів ви вважаєте найперспективнішими? 

— Основний акцент робимо на профорієнтацію. У Польщі інакший підхід до кар'єрного консультування школярів. Шлях «школа – університет – кар'єра» тут не вважають універсальним. Так само немає переконання, що дипломи трьох вишів є запорукою щастя. У Польщі значний попит на українських студентів, адже місцева молодь виходить на роботу вже в 15-16 років.

Також хочемо ініціювати зустрічі з україномовними психологами для батьків. Українці надто багато втратили через війну. Більшість їхали сюди на тиждень, а минуло майже півтора року. Не всі готові включитися в нові реалії, більшість ніби застигли у стані невизначеності, а без цього складно уявити і адаптацію дітей у новій країні. Зауважу, що психолог у Польщі не завжди доступна опція для українців. Місцеві фахівці спілкуються польською, їхні послуги коштують дорого. З можливої допомоги ми також  у хабі опікуємося протидією фізичному та сексуальному насиллю. Роз'яснюємо, як себе захистити, поширюємо номери телефонів гарячої лінії, у нас є діюча скринька довіри.

Марія Богуслав, координаторка хабу

— Пані Маріє, чому спочатку у фокусі освітнього хабу були батьки школярів? 

— Під час евакуації саме від дорослих залежить, чи буде комфортно дітям і як вони адаптуються в новій країні. Тож насамперед ми мали інтегрувати дорослих. Окрім порад щодо працевлаштування, вели роз'яснювальну роботу і про шкільну освіту в Польщі. Це і процес оформлення учнів, і особливості освіти, і адаптація.

Після цього етапу хаб розширив діяльність на дітей на підлітків.

— Що найбільше стало в пригоді школярам?

— Важливими є можливості безкоштовної освіти у приватних дистанційних школах "Оптіма" і "Атмосфера школа". Окрім того, що діти мають змогу продовжувати навчання, вони отримують відповідні сертифікати про закінчення класів.  Також ми враховуємо й інші запити дітей. Комусь із них бракує тихого місця для навчання, а хтось, навпаки, приходить для спілкування та ігор. 

— Розкажіть, будь ласка, про напрямок профорієнтації у хабі.

— Наша організація, Асоціація інноваційної та цифрової освіти, спільно з Міністерством освіти є розробником і керівником загальнонаціонального проєкту цього напрямку. На нашій платформі з профорієнтації можна абсолютно безкоштовно пройти тестування, що допоможе з вибором професії. Також передбачені фахові кар'єрні консультації, заняття на онлайн-курсах. Серед корисних можливостей для українців у Європі — популярна безкоштовна платформа з вивчення англійської Lingva Skills, платформа для тестування та вивчення української мови "Моя мова", а для наймолодших — "Дитячий садок онлайн". На сайті освітнього хабу у Києві можна обирати з поміж двох сотень онлайн-курсів.

— Яка динаміка розбудови системи освітніх хабів? Чи подібні вони за форматом?

— Щомісяця наша мапа поповнюється новим центром. У цьому переліку країн: Болгарія, Польща, Чехія, Іспанія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Великобританія, Греція. Не всюди такі хаби мають приміщення, але завжди це інформаційний майданчик, що гуртує українців та вибудовує навчальний процес. 

Насамперед центри мають на меті інтегрувати українських, дорослих і дітей у нове середовище. При цьому в пріоритеті такі виклики, як психологічна рівновага, інформування про специфіку нової країни.

Дізнатися більше про Мережу українських освітніх хабів, а також відшукати хаб у своєму місті можна на сайті eduhub.org.ua. Більше про освітній хаб у Варшаві — poland.eduhub.org.ua

author ГОВОРИМО pro освіту

ГОВОРИМО pro освіту

редакція

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024
Читайте також більше цікавого
більше цікавого