Студенти чи “ухилянти”
Назарові Перепічці - 36 років, він розробник програмного забезпечення із 14-м досвідом і саме цього року він вирішив вступити до аспірантури. Назар запевняє - науковою роботою цікавився ще в університеті, про аспірантуру думав уже багато років, але завжди обирав кар'єру.
“Чому вступив саме цього року? Якраз з'явилася така можливість, кар'єра класно вибудована, з'явився додатковий час, крім того, є можливість віддаленого навчання. Якщо говорити чесно - я не буду стверджувати, що ймовірність мобілізації ніяк не вплинула на моє рішення, але це не було основним поштовхом.”
Відповідно до чинного законодавства, під час дії воєнного стану та загальної мобілізації не підлягають призову студенти вишів денної форми навчання, коледжів та професійно-технічних училищ, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти. Вони мають відстрочку на весь час навчання.
Норма закону, яка мала б дати можливість студентам здобути освіту під час воєнного стану, стала лазівкою для чоловіків, які шукали способу ухилитися від мобілізації. При чому - способу цілком легального. Вже під час першої вступної кампанії після оголошення загальної мобілізації - у 2022 році - студентів-чоловіків побільшало в рази. При цьому масово пішли навчатися не ті, хто щойно закінчив школу. За інформацією Міністерства освіти, студентів-чоловіків віком старше за 25 років збільшилася на 55 тисяч у порівнянні з 2021 роком.
Позиція вишів: боротися чи ігнорувати
До вищих навчальних закладів, насправді, в цій ситуації запитань найменше. Адже, якщо вступник пройшов усі необхідні іспити, і оплатив навчання у разі зарахування на умовах “контракту”, то відмовити йому не може жоден університет. Водночас до деяких важелів впливу виші часом вдаються.
Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов у Фейсбук описав, як освітній заклад намагається боротися зі студентами, які вступили не вчитись, а отримати відстрочку від мобілізації:
“До нас вступив один публічний діяч, з дуже гарною репутацією. Він вже має кілька дипломів, один з них Київської школи економіки. Виявилось, він не збирається вчитись, а просто хоче бути зарахованим, брати академічні відпустки [варто зазначити, що студент в академічній відпустці відповідно до чинного законодавства може бути мобілізований, - ред.] , тягнути навчання. На жаль, він гарно пройшов вступну кампанію і ми не могли його відсікти. Ми не втручаємося в систему прийняття рішень про зарахування. Але на перших тижнях з ним поговорив хтось з керівників про те, що так поводитись неетично і неприпустимо. Що спільнота про це буде знати все одно, і що його репутація буде зруйнована. А також доведеться вчитись все одно. Він/вона забрав/ла документи”.
Крім того, Київська школа економіки відмовилася від практики надавати студентам індивідуальний план навчання, який довший на рік.
Втім не всі університети готові визнати той факт, що їхній студентський квиток можуть використовувати як довідку від військкомату. Портал “Наші гроші. Львів” посилаючись на дані від Міністерства освіти наводить приклади вишів, де кількість студентів-чоловіків першого року навчання у 2022-му збільшилася від 2 до 12 разів. Наприклад, в Українській академії друкарства таких студентів нарахували +754%, а у Чернівецькому торговельно-економічному інституті аж +1134%.
Серед “рекордсменів” - Національний лісотехнічний університет України - там студентів чоловіків після першої вступної кампанії під час загальної мобілізації побільшало у 7 разів. І судячи з інформації, отриманої на запит редакції “Говоримо pro освіту”, цьогоріч ситуація не змінилася: у 2023-му на денну форму навчання вступили 1705 чоловіків проти 396 жінок. При цьому чоловіків-першокурсників, старших за 30 - цьогоріч 299.
Проректор лісотехнічного університету Микола Борис вважає, що студентів-чоловіків старших 30 років у 2022 та 2023 у виші побільшало через “низку об’єктивних та суб’єктивних причин”. “Усі заклади вищої освіти здійснювали прийом на навчання виключно в межах чинного законодавства. Хіба ЗВО мали право відмовити вступникам у їх конституційному праві на освіту, зважаючи на їх стать чи вік?” - каже проректор. А те, що студентів загалом стало більше - у львівському університеті списують на велику кількість переселенців у західних регіонах України.
Деяких студентів можуть мобілізувати?
Після хвилі обговорень студентів-ухилянтів у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може скасувати відстрочку від мобілізації для чоловіків, які пішли вчитися після 30 років або вирішили здобути другу-третю вищу освіту.
Підтримав скасування відстрочки для здобувачів другої вищої освіти і секретар РНБО Олексій Данілов. А міністр освіти і науки Оксен Лісовий висловився проти "імунітету" від мобілізації для студентів старших 30-ти років: “Освіта, а тим паче вища освіта, має бути про усвідомлений вибір і процес здобуття. Навчатися ніколи не пізно, утім, вступ до університету не повинен ставати формальністю лише для отримання якихось переваг та бонусів”.
Автори законопроєкту сподівалися, що його ухвалять уже у вересні. Однак наразі у парламенті немає одностайності щодо цього документа, заявив один з його авторів Федів Веніславський у коментарі BBC.
“На сьогодні говорити про якусь модель скасування відстрочки, яка має загальну підтримку, – ми ще не можемо. Йдуть дискусії. Те, що це питання треба вирішувати, я думаю, в цьому сумніву немає. Коли це буде, як це буде – подивимося”, - каже Веніславський.
Законопроєкт прогнозовано викликав обурення серед самих студенів, які можуть підпасти під його дію у разі ухвалення. Але і для закладів вищої освіти він може завдати збитків - адже студентів-чоловіків 30+ та здобувачів другої вищої освіти багато саме серед “контрактників”.
“Основна, скажімо так, помилка, яку я бачу, що про цей законопроєкт заговорили запізно - практично на завершення вступної кампанії. Тобто багато вступників уже уклали контракти. І зараз, якщо їх - у разі ухвалення закону - будуть призивати, це призведе до розриву контрактів. А отже, бюджети вишів будуть втрачати гроші. Я вважаю, що було б правильніше про цей законопроект говорити в травні, коли потенційні вступники вирішували, потрібна їм освіта чи ні. Ті, хто дійсно використали навчання як засіб для уникнення від мобілізації, відсіялися ще б на тому етапі”, - каже Роман Лихачов, адвокат Чугуївської правозахисної групи.
Спрогнозувати, в якому вигляді можуть ухвалити зміни до законодавства, які стосуватимуться мобілізації студентів, наразі не беруться і самі депутати. Крім того - у парламенті зареєстрований і альтернативний законопроєкт, він передбачає скасування відстрочки тільки для здобувачів другої-третьої вищої освіти, однак не містить норми про віковий поріг в 30-ть років.
Важливо врахувати також послідовність освіти, вважає Федір Веніславський. Тобто, природно, що людина здобуває професійно-технічну, потім вищу, а потім йде в аспірантуру. А ось коли хтось йде здобувати зовсім нову професію під час війни або повертається за університетську парту з перервою у десятиліття - це вже може викликати питання.
Що ж до критиків ймовірних змін до закону, які апелюють до конституційних прав на освіту та недискримінацію за віковою ознакою, варто нагадати - захист держави теж є конституційним обов'язком громадян України.
.png)
