За версією українського "PEN Ukraine" (це міжнародна неурядова організація, яка об'єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів) присудила у 2023 році книзі Максима Кривцова статус "однією з найкращих книжок". Два дні тому, 6 січня Максим опублікував у себе на сторінці у Фейсбуці вірш про смерть військового. Там були, зокрема, такі рядки:
"Моя голова котиться від посадки до посадки
як перекотиполе
чи мʼяч
мої руки відірвані
проростуть фіалками навесні
мої ноги
розтягнуть собаки та коти...".
А вже, увечері 7 січня мати поета Надія Кривцова написала в коментарі до цього посту: "Фіалками мій найдорожчий син проросте".
Письменник Любко Дереш, повідомляючи про загибель Максима, згадує, що спілкувався з Максимом Кривцовим і вів заняття, де він був як слухач, на ветеранській програмі і згадує військового теплими словами.
Мав удачу спілкуватися з ним і вести заняття, де він був як слухач, на ветеранській програмі "Голоси війни". Дуже жива, дотепна, надзвичайно талановита людина. Ось невеликий фрагмент із синопсиса роману, який він надсилав на курсі, і який, на жаль, в цьому житті він уже не завершить.Любко Дерешписьменник
Цитата Любка Дереша із незакінченого роману:
"Коли повертаємось із ротацій, їдемо в автівці додому, ми не відчуваємо щастя, хоча хочемо повернення. Напевне. Ми відчуваємо одне – порожнечу. Одну спільну на всіх порожнечу, колективну, як пам’ять. Ми захлинаємось нею і задихаємось від її випарів. Отже. Я хочу розповісти про багатоповерхівку, на 77 поверсі якої розміщений офіс телеканалу "Забуття". Вся розповідь відбуватиметься у межах найжахливішої програми у світі "Ток-шоу Війна".
Максим уперше пішов на війну добровольцем ще в 2014 році. Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Після повномасштабного вторгнення повернувся на фронт. Мав позивний "Далі". Йому було 33 роки, а 22 січня мало виповнитися 34.
Редакція порталу "Говоримо pro освіту" висловлює щире співчуття мамі і родині українського Захисника.
