Будьмо відвертими більшість текстів, які пропонують нам учительські методички для усного чи письмового переказу, цікаві здебільшого самим авторам цих методичок. Часто тексти перевантажені складною лексикою, і дітям буває важко їх переказати, бо вони не розуміють добру половину того, про що йде мова, або воно їм нецікаве і не близьке. Натомість, дуже важливим, як на мене, є его-фактор: я це роблю, тому що мені це цікаво. Якщо дитина вмотивована сприймати і переказувати інформацію, інтерпретувати її, вона краще запам′ятовує, уважніше слухає або читає, почувається впевнено і комфортно, вірить у власні сили.
Разом зі своїми учнями я шукала ідеї для роботи з розвитку мовлення. Треба зазначити, що нам дуже пощастило з підручником української мови – мої п'ятикласники навчаються за сучасним підручником А.Онатій , Т.Ткачук «Українська мова». Там нам зустрілися вправи з гугл картами, і ми вирішили перенести їх на уроки розвитку мовлення. Результат дуже сподобався. На уроці розвитку мовлення ми вчилися прокладати маршрут уявної подорожі за допомогою Google maps.
Для того, щоб подорож була дійсно захопливою, я підказала учням відправну точку – це село Ділове Рахівського району Закарпатської області. Крім того, що це офіційно визнаний географічний центр Європи, це ще й місце, через яке проходять цікаві туристичні маршрути, а поруч розташовано багато старовинних замків. Маршрут подорожі потрібно було прокласти до Києва. Учні мали визначитися з кількома питаннями. Як організувати свою подорож з точки А до точки В, якщо ви хочете побачити старовинні замки чи музеї, розташовані неподалік? Яким видом транспорту краще скористатися? Які населені пункти варто відвідати та зупинитися в них, бо там є багато цікавого?
Для виконання цього завдання клас об′єднався в групи (зазвичай я організовую групи по чотири – п′ять учнів, адже саме така кількість учасників групи вважається оптимальною. Чому оптимальною? Бо дозволяє підтримувати дискусію та брейнштормити, але разом з тим, створює умови, щоб знайшлася робота кожному учаснику і не було тих, хто тихо відсиджується збоку. Цікаво, що різні групи обрали різний вид транспорту: хтось тиждень «йшов» пішки, аби побачити не лише замки, а й мальовничі краєвиди, водоспад. Хтось «їхав» потягом, бо це дозволяло відвідати більше міст, в яких є цікаві музеї. Були й такі, хто хотів подорожувати автівкою, аби потрапити у віддалені від залізниці замки.
Потім, на основі роботи групи, кожен мав скласти свою усну розповідь про те, які замки чи музеї хоче відвідати і чому, описати, що в них є цікавого. Тут знадобилися не лише карти, а й сайти музеїв. За бажанням, можна було зробити невеличку презентацію.Ми отримали кілька результатів такої роботи, і всі вони надзвичайно важливі. Перш за все, кожен учень складав і презентував усну розповідь з елементами опису, і в цій розповіді були українознавчі компоненти, що дуже важливо для виховання патріотизму та історичної (громадянської) компетентності. Просте, здавалося б, завдання з Google maps дозволило також реалізувати міжпредметні зв′язки з історією, географією та, звісно, інформатикою. Крім того, на уроці формувалися soft skills, які є важливою складовою навичок XXI століття. Це інформаційно - комунікаційна грамотність, вміння працювати в команді, культурна компетентність.
Пізніше я провела такий самий урок для моїх учнів, що навчаються online. Це не потребувало якихось особливих змін ідеї, адже ZOOM надає можливості організації групової роботи. На наступний урок кожен учень підготував свою презентацію і розповідь про маршрут, який обрав. Варто зазначити, що ми з учнями маємо домовленість: на слайдах презентації не може бути готового тексту, який доповідач читає під час виступу. Там можливі лише ілюстрації та опорні слова чи певні фрази, тобто, фактично, план.
Але, як показав час, це був не єдиний результат нашого уроку. Ще один неймовірно важливий результат виявися під час канікул: дехто з моїх учнів разом з батьками поїхав тим маршрутом, який прокладав на уроці. Під час подорожі діти були гідами для своїх батьків і вражали їх знаннями про старовинні замки та музеї. І це був реальний розвиток мовлення школярів.
