Освіта щасливих людей: шкільна система Фінляндії

1 серпня 2023

Фінська система освіти набула популярності на початку 2000-х, коли її вихованці безапеляційно очолили усі рейтинги тестування PISA. І хоча відтоді у фінів з’явилося достатньо конкурентів, змагатися з ними вони не планують, адже мета освітньої системи одна — побудова щасливої нації.

Освіта щасливих людей: шкільна система Фінляндії image

Фінські педагоги вміють знайти підхід і до дітей, яким легко дається навчання, і до тих, яким потрібна додаткова підтримка і більше часу. Тут не женуться за оцінками і не рівняються на найсильніших. Діти з вчителями спілкуються на рівних, формуючи навчальний процес у тандемі. Про «фінське освітнє чудо» поговоримо нижче та розповімо вам про досвід української мами, дитина якої навчається у Фінляндії.

PISA (Programme for International Student Assessment) — одне з найбільш впливових досліджень у галузі освіти, участь у якому беруть близько 85 країн. Його мета — оцінити рівень знань та навичок 15-річних учнів з математики, читання та природничих наук у країнах-учасницях. PISA дає можливість зробити висновки про те, що працює добре в одних системах освіти та що можна поліпшити в інших.

Фінські батьки не обирають школу для дитини

У Фінляндії діти з 6 до 18 років зобов’язані відвідувати школу. За цей час вони здобувають середню освіту, після якої ще рік можуть закріплювати знання у додатковому класі. Наступні три роки школярі здобувають технічну професію, або — продовжують загальну середню освіту. Станом на 2021 рік близько 40% школярів обрали саме професійну технічну підготовку. 

Усі школи є безкоштовними, включно з підручниками, харчуванням та проїзним абонементом. «Купувати довелося лише ручки та олівці», — каже мама третьокласника Світлана. Через війну вона з сином виїхала з Києва до містечка Ювяскюля.

Син Світлани навчається в інтеграційному класі, у якому діти мігрантів вивчають фінську та окремі предмети початкової школи, аби пізніше перевестися у загальні класи. 

Школа у фінському місті Ювяскюля

Батьки не можуть обирати школу для своєї дитини, як не дивно це може видатися нам. Оскільки кожен заклад освіти навчає однаково якісно, дитина відвідує той, що найближчий до її домівки. Школи не мають жодних рейтингів. Як і немає їх серед вчителів чи учнів. Освітня система Фінляндії побудована на взаємодії. Фіни вірять, що співпраця є вигіднішою за змагання.

Хоча у перші три роки навчання учні вивчають основи таких предметів, як математика, література, природознавство та інших, основним акцентом є розвиток уміння навчатися самостійно, брати на себе відповідальність та критично мислити. Часто діти навчаються граючи.

«Українські батьки в шоці, бо вони звикли разом зі школярами розбирати задачі та рівняння, — каже Світлана, — а тут виглядає ніби діти нічого не вчать. Перший час після канікул дітям дають оговтатись та увійти в навчальний процес. Вони бавляться і багато гуляють, а за науку беруться вже пізніше. Домашнє завдання у дітей є не завжди, та й те вимагає мінімального залучення батьків, а у дітей забирає до 20 хвилин».

У школі є своя ковзанка, де діти грають у хокей

Учні з нижчим рівнем навчальних досягнень отримують більше уваги

Від учнів фінської школи очікується певний рівень опанування шкільної програми. Однак якщо в дитини виникають труднощі, вона отримує більше уваги від вчителів, які створюють спеціальну комісію для вивчення ситуації. До неї входять шкільний психолог, директор та деколи — батьки самого учня. Цей підхід має позитивний результат: розрив успішності між учнями, чиї родини мають різні статки — мінімальний, згідно з тестуванням PISA.

Проте фіни не мають на меті очолювати рейтинги освітніх систем:

«Рейтинг Фінляндії в PISA у фінському суспільстві не є важливим. Це схоже на вимірювання артеріального тиску. Важливо тримати баланс і не допускати відхилень від норми. Рішення, пов’язані з навчанням, не ухвалюються на основі результатів PISA. Замість цього суттєвими є знання, які знадобляться дітям та підліткам у майбутньому», — вважає фінський освітній експерт Пасі Салберг.

У вчителів та батьків існує консенсус щодо цілей шкільної освіти

Зробити навчання легким та зацікавити учня — професійний обов’язок фінського вчителя. Лише 10% усіх охочих врешті вступають до педагогічного вишу. У процесі викладання у вчителя немає додаткових атестацій чи сертифікацій, адже основним інструментом для розвитку є саморефлексії та обмін досвідом. Таке ж заохочують між учнями, стосунки з якими є рівними та відвертими. Світлана розповідає:

«У нашій школі серед дітей провели голосування про те, чи варто заборонити використання телефонів у стінах школи. Діти більшістю голосів підтримали цю ініціативу та добровільно відмовились від смартфонів на час занять».

Фото: pexels.com

Зарплата вчителя у Фінляндії висока (на рівні юриста чи лікаря), така ж, як і його статус у суспільстві. Фінські батьки не втручаються у процес навчання, а спілкування з вчителями обмежене коментарями в електронній системі Wilma (подібна на електронний щоденник в Україні). Конфліктні ситуації вчителі розбирають самостійно, діючи за прописаними протоколами. Світлана ділиться:

«Однокласник сина почав здійснювати акти прихованої агресії: десь штурхне, ніби випадково, десь зачепить… Я звернулась до вчительки з цим. Вона вислухала все і сказала, щоб я більше за це не хвилювалась – вони беруть вирішення конфлікту на себе. Я не знаю, що вони робили, але діти за декілька тижнів потоваришували».

Готувати дитину до тестувань означає не навчити її нічого

Фінські школи не застосовують стандартизованого тестування, натомість оцінювання здійснюється шляхом зворотного зв’язку та індивідуальною увагою. Консультації сам на сам або ж письмові рекомендації — все направлене на те, аби учень отримав конструктивні поради для особистого розвитку. 

Після 12 років навчання діти таки складають єдині обов’язкові іспити на атестат зрілості, проте особливої підготовки до них не відбувається. Не говорячи вже про відсутність стресу щодо цього екзамену у всіх учасників освітнього процесу.

Фото: pexels.com

Акцент на «трудовому навчанні» та мовах

Фінська система освіти активно поєднує вивчення англійської мови з іншими шкільними предметами, такими як математика, науки чи мистецтво. Наприклад, учні можуть вивчати англійську мову, працюючи над проєктом з інформатики або біології. Це допомагає студентам збільшити свій словниковий запас, закріпити вивчене та покращити навички розуміння та використання мови в різних контекстах. Станом на 2021 рік понад 70% дорослого населення Фінляндії говорить англійською мовою.

Окрему роль у фінських школах приділяють прикладним заняттям: діти куховарять, шиють на машинці, різьблять по дереву. Для фінського суспільства, яке веде доволі ощадливий спосіб життя, робить дрібний ремонт в будинку самостійно та обмінюється між собою побутовою технікою, це має сенс. Світлана каже:

У підвалі нашого будинку є кімната, у яку ти можеш занести те, чим не користуєшся, і натомість взяти собі, що потрібно. Якщо можна взяти користоване, фін не купуватиме нового

Світланамама учня, який навчається у Фінляндії

Прикладні освітні здобутки

Фінляндія входить до переліку країн світу з найвищими показниками інноваційності, технологічної готовності та конкурентоспроможності, а її університети приваблюють найкращих викладачів та студентів з усього світу. Європейське соціальне дослідження 2018 року показало, що фіни мають чи не найактивнішу громадянську позицію в Європі, а звіт про щастя у світі (World Hapiness Report) у 2021-у році визнав Фінляндію найщасливішою країною у світі. Чи причетна до цього освітня система країни? Висновки робимо самостійно.

author Станіслава Ясинишин

Станіслава Ясинишин

Журналістка платформи “ГОВОРИМО pro освіту”

Нове та цікаве

Освіта під землею – українська реальність найближчих років image
Навчання під час війни
Освіта під землею – українська реальність найближчих років

В Україні росте покоління дітей, які жодного разу не були в школі. Мова йде про десятирічних п’ятикласників. Спочатку через пандемію, а згодом через повномасштабне вторгнення росії вони змушені навчатися вдома. Освітяни визнають: де-факто такі діти не навчаються. Змінити ситуацію можуть лише підземні школи. Адже у прифронтових регіонах під час ракетної небезпеки діти не завжди встигають спуститися до укриття. Скільки коштує побудувати школу на глибині десяти метрів? Чому деякі батьки виступають проти такого формату навчання? Та який рівень освітніх втрат нас чекає, якщо діти продовжать навчатися дистанційно? Редакція “Говоримо pro освіту” розпитала у радниці міністра освіти, директора благодійного фонду “SavED” Оленки Северенчук. Розмова відбулася в рамках проєкту “ProГоворимо”.

22 березня 2024