У нашого покоління, навіть є жарти, про те, які травми нам принесла школа. Роки минають, втім якщо зайти на сторінку “Батьки-SOS” у фейсбуці, складається враження, що ми досі перебуваємо в кінці 90-х. Чи бачите ви прогрес? Як змінюються запити й проблеми дітей та батьків?
Потрібно розуміти, що на сторінці “Батьки-SOS” концентрація всього поганого, що відбувається в українських закладах освіти. Насправді я бачу великі зміни які відбулися за дев’ять років діяльності нашої організації. Від того, що ми боялися проговорювати наші проблеми, до того, що інколи, хороші речі, які відбуваються у школах не завжди бачимо.
Під час конфлікту з вчителем, дитина повинна телефонувати батькам
Коли ми починаємо говорити на тему прав дитини, ми бачимо, що вчителі не сприймають учнів, як рівних собі і школярі можуть почути “спершу вивчи свої обов’язки, а потім будемо говорити про твої права”. Тому я зібрала поширені випадки і хочу, аби ми зрозуміли, чи є це порушенням прав дитини. Перше – “поклади телефон у коробку для гаджетів, забереш після уроків”
Телефон - це власність дитини. Тому з дитиною потрібно домовитись. Можна запропонувати: давай, не будемо використовувати телефон, наприклад, у нас зараз контрольна робота. Я хочу оцінити знання не google, а твої власні.
Наступна ситуація: “ти погано поводишся, заважаєш іншим! Вийди з класу! ”
Ця ситуація вказує на порушення прав дитини. Вчитель відповідає за безпеку дитини у закладі освіти і якщо викладач виганяє дитину з уроку, навіть за погану поведінку, по- перше, він обмежує право на освіту, а по-друге, несе відповідальність за дитину, яка не перебуває в полі його зору. В цей момент може трапитися дуже неприємна ситуація.
Коли вчитель каже: “іди в куток, ти покараний” – це порушує права школярів?
Такі слова дуже принизливі - це цькування дитини, яке прирівнюється до булінгу. Тому, це порушення права дитини.
Наступна ситуація: “ти сьогодні черговий, прибери в класі”!
Насправді це питання унормовано. Коли ми говоримо про самообслуговування, тобто коли дитина прибирає за собою сміття – це нормально. Але діти не повинні мити підлогу чи вікна. Тобто, дитина не повинна прибирати, так я це робить прибиральниця. На превеликий жаль, під час прибирання трапляються жахливі речі. Нещодавно в одній зі шкіл дитина вдарилася струмом саме під час прибирання. Дитина постраждала, тому це вже кримінальна справа. Винен у цьому вчитель. Я впевнена, що жоден викладач не хоче відповідати за подібні ситуації, але ми їх маємо.
Тобто, якщо вчитель каже дитині, що вона має прибрати в класі. Дитина може встати і сказати: ні, я цього робити не буду. Це порушення моїх прав.
Так, вірно. Така поведінка буде правомірною. Якщо дитина бачить, що відбувається конфлікт з вчителем, я б радила телефонувати батькам. І за такої ситуації, я знову наголошую – телефон дитини не може знаходитися у коробці для гаджетів. Не можна обмежувати права спілкування дітей з батьками. Відповідне право має лише суд.
В школах починають визнавати порушення базових потреб дітей
Як реагувати учням, коли вчитель каже: “для туалету була перерва, зараз контрольна робота”.
Ми дуже часто чули про подібні ситуації, орієнтовно до початку карантину через COVID-19. Це була величезна проблема українських шкіл. Втім, потрібно розуміти, що це базова фізіологічна потреба і обмежувати дитину не можна. Коли ми розпочали відповідну дискусію, батьки розповідали історії, коли через небажання вчителя відпустити учня в туалет, доводилося звертатися до лікарів. Тому, це стовідсотково, порушення прав дитини. Згідно з нашими спостереженнями, таких випадків наразі менше. Я вважаю, школи починають визнавати подібну проблему. Приміром, якщо вчитель хоче до туалету, директор не буде йому забороняти.
Маємо ще одну розповсюджену проблему українських шкіл - конфлікти через зовнішній вигляд учнів. Що робити, коли школярів відправляють додому переодягнутися?
Подібна ситуація вказує на обмеження права дитини доступу до освіти. Вчителя не повинен турбувати зовнішній вигляд школяра. Дитина може прийти в джинсах і кофтинці, яка не подобається викладачу або в костюмі. Відповідне питання, з 2014 року було для мене в пріоритеті і я витратила чотири роки, аби нарешті скасували постанову про обов’язкову шкільну форму. Наразі ми фіксуємо позитивні зміни у цьому питанні.
Чи можна фотографувати або знімати учнів без дозволу батьків?
Відповідь однозначна - не можна. Батьки мають надати дозвіл на фото або відео зйомку неповнолітньої дитини. І за такої ситуації, вчителі нас запитують “а чому тоді учні нас знімають?” Насправді учні мають право це робити. В першу чергу, коли мова йде про питання безпеки житті та здоров’я. Приміром, коли вчитель дозволяє собі цькування або приниження дитини, то для неї відеофіксація такої – це доказ. Ми дуже часто чуємо від педагогів “ваші діти кажуть неправду, такої ситуації не було, вчителька 25 років на посаді, вона чуйна дуже добра людина”. Тому, аудіо- чи відеозапис може зняти всі питання.
Як діяти в ситуації, коли вчитель використовує відеозйомку для фіксації певної події?
Дуже часто ми бачимо коли школи або управління публікують фото дітей. Є важливий момент - вони мають отримати дозвіл на публікацію у кожного з батьків. Приміром в американських школах, вчителі коли фіксують певні події, завжди заблюрюють обличчя дітей.
Читайте також
Школа за законом: права дітей та батьків у навчальних закладах
Чи можуть школи проводити онлайн-уроки по 10 хвилин? Або не проводити їх взагалі? Чи мають право школи збирати гроші на друковані зошити або ремонт? Що робити, якщо учня булять у класі? Які права мають діти та їх батьки у межах шкільного навчання? Відповіді дає адвокатка Людмила Логуш.
Дорослі підвищують голос на дітей від безсилля
Чи можна кричати на дітей коли вони не чують або хапати за руки для привернення уваги?
На учнів не можна підвищувати голос. Саме це питання набуло актуальності, коли проголосували за, так званий, антибулінговий пакет законів. Втім ще раніше — у 2006 році була постанова Міністерства освіти та науки, де було чітко прописано: у вчителя не може бути “любимчиків”, на дітей заборонено кричати і принижувати їх. Заборонено робити речі, які порушують честь та гідність дитини. Відповідні правила мають усвідомити всі вчителі. Знаєте, я також мама і могла підвищити голос. Але мій син колись мені сказав “знаєш мама – це від безсилля”. Ти просто не можеш зі мною домовитися і все. Коли я це усвідомила і зрозуміла, у нас розпочалися зовсім інші стосунки.
У школах часто трапляється, коли у вчителів є “любимчики” серед учнів. Що робити коли дитина відчуває неприязнь викладача?
В першу чергу сказати про це батькам. Вони ж повинні щодня запитувати свою дитину: як справи у школі? Що ви сьогодні робили? Якщо ви помітили зміни у поведінці дитини, потрібно йти говорити з вчителем, адміністрацією школи. Потрібно змінювати ситуацію. Оскільки ми знаємо, що всі “наші травми з дитинства”. Батьки часто замовчують проблеми, бо бояться, що це може негативно позначитися на їхній дитині.
Дитину потрібно навчити говорити про свої проблеми
Що робити і куди звертатися, якщо у школі порушують права дитини. Трапляється, коли спочатку мама звертається до вчительки, вона все заперечує і каже, що у неї прекрасні відносини з дитиною. Що робити далі? Коли батьки відчувають, що проблема існує.
В першу чергу потрібно говорити з адміністрацією закладу освіти, можливо, навіть залучати шкільного психолога. Він може просто спостерігати за ситуацією, у невимушеній атмосфері. Так він зможе зрозуміти, які відносини дитини у колективі. Якщо це вже критична ситуація – на дитину кричать, ображають та цькують, то потрібно, обов’язково писати заяву про булінг на ім’я директора закладу освіти. Якщо керівник не відреагував на відповідне звернення, він буде за це відповідати. Далі проблему мають розглянути на рівні спеціальної комісії, навіть із залученням поліції.
Про які права повинна знати кожна дитина, першокласник йде в школу, що він повинен знати?
Дитина – це найбільша цінність держави. Вона повинна відчувати себе захищеною. Школярам потрібно пояснювати, що ніхто немає права їх торкатися. Ніхто не може обмежити спілкування з батьками. А також ніхто не може заборонити дітям на уроці пити воду або вийти в туалет. Якщо ж школяр відчуває певний страх чи дискомфорт, він має обов’язково про це сказати вчителю чи директору школи. Довіру з учнями потрібно вибудовувати з першого класу. І тоді в нас не буде проблем в освітніх закладах. Насправді дев’яносто проблем у школах виникають через відсутність комунікації.
Повна версія інтерв’ю зі співголовою громадської організації “Батьки - SOS” Оленою Парфьоновою доступна на YouTube сторінці проєкту “ProГоворимо”.
